Коли спілкуєшся з творчою людиною отримуєш неймовірний заряд емоцій. А уявіть собі коли цей заряд … в сім раз більший. Саме в такий стан, можна сказати, вир емоцій, потрапили користувачі бібліотеки-філіалу №7. Бо до них завітав неймовірний творчий десант. Ведучою цього дійства була Інна Снарська з наболілими віршами українською і білоруською мовами. Її вірші та замальовки майстерно читала актриса Людмила Тимофєєва. Ліричні пісні під гітару звучали у виконанні Ігоря Нікітіна та Людмили Костенко. Поетичну естафету продовжила літератор, журналістка, ведуча Олена Нікіфоренко. Мелодія флейти Сергія Перепелиці наче занурила у якісь глибини. Чарівно вона поєднувалась з мелодією гітари Юрія Жолтишева.

Війна торкнулася кожного з нас. Хтось втратив роботу, а хтось дім та близьких людей. У таких ситуаціях ми хочемо підтримати одне одного. Як це зробити правильно, щоб не нашкодити?

Підтримка не в тому, щоб сказати щось, а в тому, щоб забезпечити людині можливість говорити, тобто щоб ми могли її вислухати, стати для неї простором, у якому вона може висловити свої почуття. Ї навіть якщо вам здається, що ви маєте сказати щось магічне, аби зменшити її біль, це не працює таким чином. Насправді працює, якщо ми просто будемо поруч. Приміром, працівники бібліотеки-філії №3, є своєрідними психологами, які вислухають та порадять літературу на будь-який смак. Якщо ми хочемо зарадити, то не потрібно людині забороняти висловлювати своє горе. Не треба порівнювати, хто більше втратив, у кого сьогодні будинок більш зруйнований, більш пограбований. Не потрібно розділяти людей та вимірювати горе на вагах.

Сучасних дітей називають «цифровим поколінням», або «поколінням смартфонів». Сьогодні ми живемо в якісно новому соціальному просторі – просторі відкритих кордонів, в якому відбувається трансформація всіх сфер життя. 

Завдяки науково-технічному прогресу не тільки світ дуже рано розкривається перед дитиною, а й вона максимально відкрита перед ним. Дітей третього тисячоліття виховує здебільшого …інтернет. Саме він, а не мама й тато стає їхнім провідником у світ. Серйозною проблемою сучасного суспільства є відсутність міцного емоційного зв’язку між батьками і дитиною, збіднення змісту спілкування, звуження кола спільних форм сімейного дозвілля, діяльності, які об’єднують усіх членів сім’ї.

В сучасній Україні проживають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ.

Азербайджанська спільнота в Україні налічує понад 45 тисяч осіб і є однією з найчисельніших. 

Азербайджан та Україна - дві самостійні, самодостатні держави, що спілкуються на рівних і зацікавлені у культурному діалозі. Ця духовна спорідненість  споконвіку пов’язувала наші народи, триває і нині. Причому, це та духовна близькість, яка ніколи не опиралася ні на матеріальні, ні на політичні інтереси. Цю спорідненість століттями живила і живить донині схожа ментальність, притаманна обом народам, передусім всепоглинаюча глибока людська любов, милосердя, духовність і щирість.

Бенюк Богдан Михайлович - культовий український актор театру і кіно, телеведучий та політик. На театральній сцені вже сорок років та майже стільки ж часу знімається в кіно. Визнаний, упізнаваний, затребуваний, за фахом він – актор кіно та театру, в народі – „самотній холостяк“.

26 травня артисту виповнюється 65 років. Колектив бібліотеки-філіалу № 3 підібрав кілька цікавих фактів із його життя та творчості.

Користувачам бібліотеки-філіалу № 7 дуже припала до душі фотосесія на Всесвітній день вишиванки. Волонтерки, які щоденно плетуть сітки, ініціювали ще один захід – етнографічний дрес-код «І працюємо, і святкуємо, народні традиції – шануємо!». Кожна з учасниць вибрала на свій смак костюм, а Людмила Іванівна Петренко вправно всім пов’язала хустки. Фотосесія вийшла на славу – чарівні українки у яскравому вбранні. Дійсно, все встигають – і працювати, і погляди всіх милувати.