Комп'ютери, планшети, соціальні мережі та багато інших технологій змінили світ і багато в чому вплинули на те, як ми отримуємо нові знання про навколишній світ. Всі ми розуміємо, що сучасні діти починають користуватися смартфонами ще в ранньому віці. Вони легко засвоюють новітні технології та як правило, зацікавлені в навчанні. Але в наш час важливо мати доступ до навчання та освіти громадянам різного віку. Прискорена цифровізація під час пандемії COVID-19 підкреслила наявну нерівність між категорією громадян середнього та похилого віку і молоді, оскільки багато людей похилого віку не мали доступу до онлайн-послуг. На сьогодні це легко можна виправити, скориставшись курсами та освітніми серіалами, які надає Освітня онлайн платформа «Дія. Цифрова освіта». Бібліотека-філіал №2 у партнерстві з платформою  прийняла участь у  масштабній інформаційній кампанії, що надала можливість українцям безкоштовно здобути знання з цифрової грамотності  для всіх верств населення.

Нині всі стурбовані проблемами, пов’язаними з пандемією коронавірусу, але не слід забувати, що поріг ХХІ століття людство переступило з такою особливо небезпечною, смертельною для людини хворобою як ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і його кінцевою стадією – СНІД ( синдром набутого імунодефіциту).

Всесвітня організація охорони здоров’я констатує: понад 50 мільйонів жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, понад 20 мільйонів – вражені СНІДом, 16 мільйонів – померли… Кожного дня у світі інфікується 15-16 тисяч осіб, переважно молодого віку. Однак людство, як і багато років тому, не хоче всерйоз сприймати той факт, що ми живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного.

190 років тому в 1831 - був опублікований роман Віктора Гюго "Собор Паризької Богоматері", який вважається головною французькою книгою про кохання. 

У цьому творі автор воскресив бурхливе життя французької столиці 15 століття. Події роману розвиваються в Парижі на тлі собору Нотр-Дам де Парі, який є ніби дійовою особою роману. І це невипадково: Нотр-Дам де Парі не тільки географічне, а й духовне «серце» Парижа.

Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №13 підготували для користувачів інформаційну сторінку «На чому люди їздять». Транспорт є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Без нього неможливо уявити собі ні одне велике місто. Зараз вже мало хто замислюється над тим, що колись люди пересувалися виключно пішки. Камінь і палицю первісна людина знайшла під ногами. А ось готового колеса у природі не було і досі немає. Колесо довелося винаходити і довго вдосконалювати. Вважається, що колесо винайшли на Давньому Сході кілька тисяч років тому. Перші колеса були суцільними. Їх відпилювали від товстої колоди. Тоді хтось здогадався збивати колеса з дощок. Вони виходили важкими і частенько ламалися. Минули століття, поки люди здогадалися, що замість суцільного диска можна робити обід зі спицями. Таке колесо вже нагадувало нинішнє. З моменту винаходу колеса людство робить все можливе, щоб якомога рідше ходити пішки. Прообразом перших транспортних засобів були раби-носії. Вони переносили своїх господарів на величезні відстані. А носилки могли бути справжнім витвором мистецтва.

В рамках міського проекту «Літературна орбіта» полтавські діти вже другий день зустрічаються з чарівною гостею міста, відомою дитячою письменницею Марією Артеменко. Цього разу пощастило поспілкуватися маленьким читачам бібліотек-філіалів №9, 10.

Дитяча письменниця познайомила школяриків з трьома книгами: «Таємниці хмар», «Стріла степу» та «Жахлива книжка». Під час зустрічі діти не тільки мали змогу поспілкуватися з письменницею, а й взяти участь в цікавих авторських вікторинах Марії Артеменко. Також пані Марія демонструвала дітям саморобні хмаринки з паперу, а ті мали сказати з чим вони в них асоціюються. Незвичайно захоплива та творча гра настільки сподобалася дітям, що польоту їхньої фантазії не було меж. Не дивно, адже письменниця спеціалізується на методиці інтегрованого навчання – поєднуючи читання творів з крафтовою творчістю.

Щороку, 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.

Хтось уже народився з фізичними вадами, хтось набув внаслідок якоїсь травми, інші – рятуючи чиєсь життя… Вони приходять у цей світ, живуть поміж нас.