84 роки тому на книжкових полицях з’явилась книга відомого письменника у стилі «фентезі» Дж. Р.Р. Толкіена (Толкіна) «Гобіт або Туди і звідти». У 2012 р. вийшов на широких екранах голлівудський (перший з трилогії) фільм Пітера Джексона «Гобіт. Несподівана подорож». Про кінотрилогію та його акторів розкажуть працівники міської центральної бібліотеки у добірці фактів, що вас здивують.

 

Шахи – старовинна, але й досі одна з найрозповсюдженіших спортивних ігор сучасності, яка дійсно поєднує в собі елементи мистецтва (уяви), науки (логічно-точний розрахунок) і спорту. Ось уже понад півтори тисячі років шахова гра радує людей, робить їх краще, розумніше, чистіше, шляхетніше. Охочих до шахів на земній кулі – і це не перебільшення – мільйони. Кого тільки не було серед вірних шанувальників цієї гри! Простолюд та імператори, письменники і філософи, дипломати і полководці, митці і вчені.

17 липня до бібліотеки-філіалу №4 завітали полтавці на зустріч із дослідником історії визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття  Романом Ковалем та видавцем Марком Мельником. 

Візит «холодноярівців»  не був несподіваним. Всі були в очікуванні презентації книги Романа Коваля та Юрія Юзича «Микола Міхновський» -  книги, яка дає змогу під новим кутом поглянути на постать Миколи Міхновського та його участь у національно-визвольних змаганнях.

Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №5 пропонують допитливим читачам дуже цікаве видання. Книжка містить документальні оповіді про українських літературних класиків ХХ ст. Розвідки спираються на маловідомі факти, які автори виявили в численних архівах і записали з усних спогадів. Якщо за радянських часів біографії письменників «лакувалися» і ставали штучними  та нецікавими, то в цій книзі митці постають живими людьми з повсякденними радощами й життєвими драмами, творчими успіхами та невдачами. Автори будують розповідь як захопливий детектив, розглядають різні версії, намагаються разом із читачем проникнути в закулісні таємниці радянського літ процесу.

Кіно – це мистецтво. І є дуже багато фільмів, які дійсно захопливі та відповідають книзі. Але це не завжди так.  Перенесення улюбленого роману на великий екран – складна справа: втілені картини не завжди збігаються з тими враженнями, які отримують читачі від прочитаної книги. Тому радимо вам скористатися своїм шансом і прочитати (або перечитати) літературне джерело, перш ніж подивитися екранізацію. Не варто сприймати фільм, як копію книги, адже над його створенням працювала ціла група людей і їх бачення може зовсім не співпадати з тим, що відчуває читач. Не забувайте, що книга завжди залишає місце для фантазії, тоді як фільм не залишає нам вибору. Але все ж таки щоб перечитати все – іноді просто не вистачає часу, а якісна екранізація, як правило, зберігає головний зміст і стиль першоджерела, і допоможе скласти загальне уявлення про книгу.

18 липня виповнюється 210 років від дня народження англійського письменника Вільяма Мейкпіса Текерея, творчість якого — одна із найяскравіших сторінок в історії світової культури. Він вражає надзвичайним  жанровим багатством: крім романів, Текерей писав комічні повісті, казки (схожі на пародійні «антиказки»), гуморески, скетчі, бурлескні поеми, балади, ліричні й альбомні вірші, переклади-переспіви (з Т.Ж. Беранже, А. Шаміссо, Горація), віршовані та прозові пародії й автопародії, есе, лекції, серії малюнків з підписами, статті-огляди, хроніки, замітки, рецензії на живописні твори, історичні дослідження та ін.

У його житті було багато захоплень. Ще будучи учнем, Текерей захопився малюванням, довго мріяв про кар'єру живописця, про що свідчить автобіографічний образ Клайва з роману «Ньюкоми».