Кожна людина повинна знати історію свого народу. І в цьому допоможе краєзнавча література, яка збагачує знаннями історії, географії, літератури.

В рамках тижня краєзнавства, що проходить в ЗОШ №27, учнів 8-В класу, які завітали в бібліотеку-філіал №5 чекало цікаве та пізнавальне дійство. Завідувачка відділу науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського Пісцова Марія Петрівна провела для учнів історико-етнографічний інтерактивний захід «Лава на лаву – козацька забава».

Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як країни так і світу. Сьогодні, напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці,  для учнів старшокласників  в бібліотеці-філіалі №2 провели історичну годину «Ми нащадки козаків», під час якої учні оглянули книжкову виставку,  подивились підготовлену бібліотекарями відео презентацію та дізнались багато цікавих фактів про період Козаччини.

Козаки дивували, та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Згадки про козаків зустрічаються й в зарубіжних джерелах. Однак козаки були не просто вояками, адже поряд з силою, мужністю, розумом, хитрістю повсякчас зустрічається елемент загадковості та містики.

Цим історичним особистостям випала доля боротися за державну незалежність українських земель. Кожен з гетьманів на своєму рівні до останнього намагався зберегти державу. Кожне їх рішення  мало дуже велике значення для подальшої долі України.

Слава і трагедія, мужність і віроломство, видатний талант і заступництво фортуни дивним чином сплелися в житті цих людей. Вони були дуже різними і кожному з них довелося залишити свій слід в історії Українського гетьманства. Згадуючи цих особистостей, ми краще розуміємо той складний, суперечливий, але героїчний час, оповитий ореолом романтики.

Величне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні християни відзначають щороку 14 жовтня. Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

Існує кілька трактувань появи свята Покрови Пресвятої Богородиці, однак всі вони, так чи інакше, розповідають про облогу Константинополя ворогами та чудесний порятунок міста завдяки заступництву Божої Матері.

Серед запорізького козацтва існувало таємниче, овіяне легендами явище – характерництво. Характерниками були козаки, які, за сучасним визначенням, володіли екстрасенсорними і паранормальними здібностями: телепатією, ясновидінням, здатністю до гіпнотичного впливу. Працівники бібліотеки-філіалу №7 пропонують привідкрити завісу таємничості та поринути в загадковий світ козаків-характерників.

Хто ж такі козаки-характерники? Звідки походить саме слово «характерник» сказати досить важко. Найпопулярніша версія – співставлення зі словом «характер». Людина, яка мала велику силу волі, незламну вдачу, викликала повагу оточуючих, сприймалась як особлива. Якщо вона ще й була грамотною (історики стверджують, що деякі козаки Запорозької Січі знали до дванадцяти мов), просте населення казало, що це чаклун, «галдовник». 

Зустріч-знайомство з ізраїльським філософом Пінхасом Полонським швидко переросла у відверту розмову-діалог-дискусію про сучасне сприйняття релігії, пошук орієнтирів, розуміння власної місії, реалізацію особистого потенціалу... Та коли думка про місію бібліотеки співпадає із обізнаністю відомого в світі філософа - відчуваєш себе на сьомому небі!

Людині сьогодення характерна розгубленість, невизначеність, а відтак – невпинний і неусвідомлений пошук чітких орієнтирів. У бурхливому житті соціальної та культурної мінливості ми шукаємо певної точки опори.