-
Головна
- Бібліотечному фахівцю
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 105
Біобібліографічна пам’ятка
Ім’я видатного хірурга, вченого, клініциста та громадського діяча Миколи Васильовича Скліфосовського відоме далеко за межами України. У медицині важко знайти галузь, у якій він не залишив би свого помітного сліду. Його справедливо вважають одним із найвидатніших хірургів свого часу.
Найбільшою заслугою Скліфосовського стало впровадження в хірургічну практику антисептики. Сьогодні це здається очевидним, але у ХІХ столітті операції часто проводилися в умовах, далеких від стерильності. Саме тому після хірургічних втручань нерідко виникали важкі ускладнення, які призводили до смерті пацієнтів. Скліфосовський одним із перших зрозумів: чистота й знезараження ран можуть врятувати тисячі життів. У столичних клініках він запровадив суворий гігієнічний режим, що спочатку викликало недовіру серед колег, але згодом стало нормою для всієї медицини.
У 1885 році вчений виступив із доповіддю «Про успіхи хірургії під впливом протигнильних методів». Ця робота справила справжній фурор у науковому світі, адже доводила ефективність нових підходів до лікування ран.
Скліфосовський також був новатором у застосуванні знеболювання. Він першим у світі використав розчин кокаїну як анестетик під час операцій на твердому піднебінні та сконструював спеціальний апарат, який дозволяв підтримувати наркоз під час складних втручань у порожнині рота і на щелепах. До появи таких методів операції тривали лише кілька хвилин — інакше пацієнт не витримував болю. Нові технології дали лікарям можливість працювати довше, точніше і безпечніше.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 130
(До 100-річчя з дня заснування)
Бібліографічний список
7 квітня 2026 року Полтавська гравіметрична обсерваторія інституту геофізики імені С. Суботіна НАНУ відзначає 100-річчя з дня заснування.
1926 році у Полтаві, з ініціативи відомого астронома і геофізика Якова Орлова була створена перша у світі геодинамічна обсерваторія. 14 липня 1927 на станції були встановлені два потужних маятника і телескоп для ведення астрономічних досліджень. У 1926 - 1938 рр. співробітники обсерваторії визначили прискорення сили тяжіння в 500 пунктах України, в результаті була створена гравіметрична карта території республіки (яка застосовувалася у визначенні родовищ корисних копалин. Спочатку вона підпорядковувалась Українській Головній палаті мір та ваг, у 1936 році передана Академії наук УРСР, а з 1964 року входить до складу Інституту геофізики імені С. І. Субботіна в якості філіалу цього інституту. Вчені проводили геофізичні та астрономічні дослідження, комплексні роботи з вивчення фізичних властивостей Землі. Дослідження не припинялись під час сталинського терору та в роки Другої світової війни.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 134
До Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом і Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз
Інформаційна пам’ятка
Щороку 24 березня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Цю дату обрано невипадково: саме цього дня у 1882 році німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття бактерії, що спричиняє туберкульоз. Це відкриття стало вирішальним кроком на шляху до діагностики, лікування та профілактики захворювання. У цей день у багатьох країнах світу привертають увагу до проблеми туберкульозу, шляхів її подолання та підвищення обізнаності людей про збереження власного здоров’я.
Туберкульоз і нині залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних захворювань у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щодня близько 4 000 людей помирають від туберкульозу, а ще 28 000 осіб інфікуються цією хворобою.
Проти туберкульозу наразі доступна тільки одна вакцина – БЦЖ. Її роблять немовлятам в пологовому будинку. Вона ефективно захищає від важких форм цієї хвороби дітей до п’яти років – маленькі діти дуже вразливі до туберкульозної інфекції і важко переносять хворобу. У дітей туберкульоз переважно має дисеміновану форму, тобто вражає різні органи.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 138
Бібліографічний кейс корисних ресурсів
Адміністративна послуга — результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
Головні ознаки адміністративної послуги:
- надання за заявою фізичної або юридичної особи;
- надання органами виконавчої влади, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування;
- визначення повноважень і порядку відповідно до закону;
- результат у формі акту або адміністративного договору.
Прикладами адміністративної послуги є реєстрація шлюбу, видача паспорта, ліцензії, дозволу, укладення договору на місцеві перевезення тощо. До адміністративної послуги зараховують надання витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 176
(До Всесвітнього дня імунітету)
Бібліографічний список
З давніх часів вважалося, що людина з міцним здоров’ям є «вільною» від хвороб, адже навіть під час епідемій чуми чи натуральної віспи хворіли не всі. Сьогодні відомо, що значною мірою це зумовлено особливостями імунної системи. В умовах пандемії коронавірусу та військової агресії Росії питання її зміцнення набуває особливого значення. Важливу роль у цьому відіграють здоровий спосіб життя, раціональне харчування, дотримання режиму сну й відпочинку, регулярна фізична активність та перебування на свіжому повітрі.
Термін «імунітет» походить від латинського слова immunitas, що означає «звільнення». Імунітет — це здатність імунної системи зберігати цілісність і сталість внутрішнього середовища організму. Він не лише захищає людину від хвороб, а й є потужним інструментом протидії інфекціям. Міцний імунітет дає змогу уникнути багатьох захворювань і вести повноцінне, активне життя.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 148
Біобібліографічна пам’ятка
Видатний вчений-археолог, талановитий поет, людина великої долі, істинний патріот України — Борис Миколайович Мозолевський — народився 4 лютого 1936 року в селі Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області. Його прадіди й діди були розкуркулені під час колективізації, батьки працювали в колгоспі. Війна жорстоко опалила долю Бориса, як і мільйонів його співвітчизників: у березні 1944 року німці вивезли його батька Миколу Івановича в етап, де він загинув.
Після закінчення сільської семирічки у 1951 році Борис Мозолевський вступив до Одеської спеціальної школи Військово-Повітряних Сил СРСР, згодом навчався в Єйському училищі військово-морської авіації. Після демобілізації у 1956 році приїхав до Києва, де влаштувався кочегаром на заводі й пропрацював майже десять років.
Саме в цей період він невпинно шукав себе, осмислював сталінські репресії, що прокотилися Україною, й дедалі більше прагнув дістатися історичної правди. Усвідомивши, що його покликання — історія та донесення її до загалу, Борис Мозолевський почав працювати в часописі «Наукова думка» та з 1958 року заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1964 році.