Біобібліографічна пам’ятка

galchenko

Оксана Гальченко - українська поетка, дитяча письменниця, художниця та архітекторка, у творчості якої гармонійно поєднуються слово, образ і простір.

Вона народилася 7 червня 1987 року в місті Суми, де й зробила свої перші кроки у світ мистецтва. Навчалася у Сумській спеціалізованій школі № 29 естетичного виховання, де ще в дитинстві відкрила для себе силу поетичного слова. Перший вірш написала у шість років — і відтоді творчість стала невід’ємною частиною її життя.

У 2004 році Оксана переїхала до Полтави, щоб здобути освіту архітектора. У 2010 році вона з відзнакою закінчила Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (нині - Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»). Сьогодні вона є сертифікованою архітекторкою у сфері містобудування та членкинею Національної спілки архітекторів України.

Та поруч із архітектурою завжди жила поезія. У шкільні роки вона відвідувала літературний гурток «Спалах», а під час навчання в університеті - літературний клуб під керівництвом полтавського поета і прозаїка Володимира Мирного. Її твори друкувалися в літературно-художніх альманахах та періодичних виданнях, а також з’являлися на культурних платформах України, зокрема в проєкті Міністерства культури «Поезія вільних».

(До Всесвітнього дня без тютюну)

Інформаційна пам’ятка 

tiutiun

Всесвітній день без тютюну (World No Tobacco Day), який щороку відзначають 31 травня, — це глобальна ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров’я. Його головна мета — привернути увагу до небезпеки тютюнопаління та заохотити людей обирати здоровий спосіб життя.

Тютюнопаління — одна з найпоширеніших шкідливих звичок, що руйнує здоров’я людини. Воно пов’язане з розвитком багатьох серйозних захворювань, а залежність від нікотину фактично прирівнюється до різновиду наркотичної. Численні дослідження підтверджують: рівень смертності серед курців значно вищий, ніж серед тих, хто не палить.

За даними експертів, щороку у світі від наслідків вживання тютюну помирає близько 7 мільйонів людей. Із них понад 6 мільйонів — самі курці, а ще близько 900 тисяч — люди, які не палять, але змушені вдихати тютюновий дим. Це ще раз доводить: пасивне куріння також становить серйозну загрозу.

В Україні проблема тютюнопаління залишається надзвичайно актуальною. Щороку воно забирає близько 110 тисяч життів, а серед людей віком понад 35 років стає причиною кожного п’ятого випадку смерті. Саме тому боротьба з цією звичкою є важливою частиною державної політики у сфері охорони здоров’я. Зокрема, у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка передбачає конкретні кроки для зменшення поширення куріння.

Біобібліографічна пам’ятка

pidpalii

Володимир Олексійович Підпалий народився 9 травня (за паспортом - 13 травня) 1936 року в полтавському селі Лазірки - тихому куточку української землі, де серед полів, степового вітру й народної пісні формувалася його душа майбутнього поета. Саме ця земля згодом не раз відгукнеться у його віршах теплом спогадів, любов’ю до рідного краю і ніжністю до всього живого.

Навчання привело його до Києва - до університету імені Тараса Шевченка, який він закінчив у 1962 році. Тут загартовувалося його поетичне слово, зростав внутрішній світ митця. Після університету Підпалий працював редактором у Держлітвидаві України, а пізніше - у видавництві «Радянський письменник». Його життя було нерозривно пов’язане з літературою, а в 1967 році він став членом Спілки письменників України.

Уперше голос молодого поета прозвучав у 1958 році на сторінках газет «Молодь України» та «Зміна». Відтоді його поезія поступово розквітала різними формами - від сонетів і поем до елегій, балад, верлібрів, притч і ліричних етюдів.

У центрі його творчості - щира і глибока любов до рідної землі, до матері, до природи, що вміє говорити з людиною тихою мовою вітру, трави й неба. Його вірші сповнені ніжності, роздумів і внутрішньої тиші. Особливе місце в його поетичному світі посідає образ Григорія Сковороди - мудреця, чиї філософські пошуки близькі поетові.

Постаті Тараса Шевченка Підпалий присвятив цикл елегій «Поточене горем серце» (1971). Ці проникливі рядки згодом увійшли до книги «Золоті джмелі», виданої вже після його життя.

Біобібліографічна пам’ятка

sklif

Ім’я видатного хірурга, вченого, клініциста та громадського діяча Миколи Васильовича Скліфосовського відоме далеко за межами України. У медицині важко знайти галузь, у якій він не залишив би свого помітного сліду. Його справедливо вважають одним із найвидатніших хірургів свого часу.

Найбільшою заслугою Скліфосовського стало впровадження в хірургічну практику антисептики. Сьогодні це здається очевидним, але у ХІХ столітті операції часто проводилися в умовах, далеких від стерильності. Саме тому після хірургічних втручань нерідко виникали важкі ускладнення, які призводили до смерті пацієнтів. Скліфосовський одним із перших зрозумів: чистота й знезараження ран можуть врятувати тисячі життів. У столичних клініках він запровадив суворий гігієнічний режим, що спочатку викликало недовіру серед колег, але згодом стало нормою для всієї медицини.

У 1885 році вчений виступив із доповіддю «Про успіхи хірургії під впливом протигнильних методів». Ця робота справила справжній фурор у науковому світі, адже доводила ефективність нових підходів до лікування ран.

Скліфосовський також був новатором у застосуванні знеболювання. Він першим у світі використав розчин кокаїну як анестетик під час операцій на твердому піднебінні та сконструював спеціальний апарат, який дозволяв підтримувати наркоз під час складних втручань у порожнині рота і на щелепах. До появи таких методів операції тривали лише кілька хвилин — інакше пацієнт не витримував болю. Нові технології дали лікарям можливість працювати довше, точніше і безпечніше.

(До 100-річчя з дня заснування)

Бібліографічний список  

 observatoriya

7 квітня 2026 року Полтавська гравіметрична обсерваторія інституту геофізики імені С. Суботіна НАНУ відзначає 100-річчя з дня заснування.

1926 році у Полтаві, з ініціативи відомого астронома і геофізика Якова Орлова була створена перша у світі геодинамічна обсерваторія. 14 липня 1927 на станції були встановлені два потужних маятника і телескоп для ведення астрономічних досліджень. У 1926 - 1938 рр. співробітники обсерваторії визначили прискорення сили тяжіння в 500 пунктах України, в результаті була створена гравіметрична карта території республіки (яка застосовувалася у визначенні родовищ корисних копалин. Спочатку вона підпорядковувалась Українській Головній палаті мір та ваг, у 1936 році передана Академії наук УРСР, а з 1964 року входить до складу Інституту геофізики імені С. І. Субботіна в якості філіалу цього інституту. Вчені проводили геофізичні та астрономічні дослідження, комплексні роботи з вивчення фізичних властивостей Землі. Дослідження не припинялись під час сталинського терору та в роки Другої світової війни.

До Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом і Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз

Інформаційна пам’ятка

tuberkulioz

Щороку 24 березня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Цю дату обрано невипадково: саме цього дня у 1882 році німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття бактерії, що спричиняє туберкульоз. Це відкриття стало вирішальним кроком на шляху до діагностики, лікування та профілактики захворювання. У цей день у багатьох країнах світу привертають увагу до проблеми туберкульозу, шляхів її подолання та підвищення обізнаності людей про збереження власного здоров’я.

Туберкульоз і нині залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних захворювань у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щодня близько 4 000 людей помирають від туберкульозу, а ще 28 000 осіб інфікуються цією хворобою.

Проти туберкульозу наразі доступна тільки одна вакцина – БЦЖ. Її роблять немовлятам в пологовому будинку. Вона ефективно захищає від важких форм цієї хвороби дітей до п’яти років – маленькі діти дуже вразливі до туберкульозної інфекції і важко переносять хворобу. У дітей туберкульоз переважно має дисеміновану форму, тобто вражає різні органи.