Маруся Чурай — народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через вільнолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.

Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні.

Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.

Поетична онлайн-година «Веселкою сплелися кольори», організована бібліотекою-філіалом №4 на платформі ZOOM, зібрала поетів, шанувальників поетичного слова з різних міст України, щоб відсвяткувати День вишиванки разом.

Чарівні українки у вишуканих вишиванках, сповнені позитивних емоцій, ділилися спогадами, оживляли теплі  мрії дитинства, насолоджувалися поетичними рядками Олі Берези, Юлії Манойленко, Зоряни Кіндратишин,  Галини Приріз. Поетична  година відбулася в форматі, який дав змогу поділитися гостям зустрічі віршами улюблених поетів про Україну, вишиванку, про родину. Звучали вірші М. Сома, М. Сингаївського, Д. Павличка, Івана Гентоша, Люби Долик, Івана Андрусяка…

24 травня в православному середовищі відзначається День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – День слов’янської писемності і культури. Чому – начебто відомо багатьом, мовляв, брати придумали той самий алфавіт, яким ми користуємося зараз в українській та російській мовах. Дехто може навіть назвати іконографію святих – поважні мудрі старці з сувоєм, на якому видно знайомі обриси букв. Адже тільки у Києві пам’ятників просвітителям два: на Михайлівській площі та на території Києво-Печерської Лаври. 

22 травня виповнюється 75 років Юрію Рибчинському - українському поету, драматургу, сценаристу, заслуженому діячу мистецтв України, одному  із основоположників сучасної української естрадної пісні.

У восьмому класі, попри захоплення живописом, спортом та театром, зацікавився Юрій Рибчинський і літературною творчістю та написав свій перший вірш. Взагалі перші поетичні спроби Юрія були для батьків несподіваними, адже чоловіки з родини Рибчинських мали схильність до малювання, а батько сподівався, що син піде по його — фінансовій — лінії. Приблизно в цей час юний поет познайомився з Лесем Танюком (який навчив Юрія азів поетичної майстерності, по-справжньому відкрив українську культуру – справжнього Тичину, справжнього Блакитного - та засвітив імена Миколи Зерова, Євгена Плужника...) і Євгеном Євтушенком (котрий став першим серйозним критиком і порадником поета).

22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй у 2000 році на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття. Цей день ще одна нагода звернути увагу широкої спільноти на актуальні проблеми збереження біоти, яка є фундаментом духовного і фізичного здоров’я будь-якої нації.

Кожного року День біорізноманіття має свою тему, що обирається секретаріатом Конвенції. Цьогорічною темою є гасло «Наші рішення - в природі». Головне завдання – привернути увагу до питань збереження біорізноманіття як основи підтримки життя і засобів для існування людей. Сьогодні у світі під загрозою зникнення перебуває понад 7 тисяч видів тварин і майже 60 тисяч видів рослин. Ми маємо переглянути стосунки «людина – природа».

Гумор не зникає з повсякденного життя українців та з літератури. Недарма кажуть, що сміючись легше і навчатися, і працювати, і переживати важкі моменти. Здатність кепкувати з самого себе – це ознака того, що людина перебуває у гармонії сама з собою. І за цим критерієм українське суспільство хворим не назвеш, - зауважує письменник Олександр Ірванець. 

«Під час сміху працює велика кількість м’язів обличчя – фактично відбувається його масаж. Коли ми сміємось, то знімаємо нервову напругу. З одного боку, ми нібито робимо зарядку (працюють діафрагма, легені), а з іншого – розслабляємося. Дійсно, сміх дуже корисний для людини», - зазначає психолог  Валентина Єфремова.