Одні їхали в Сковородинівку, щоб побачити, як жив філософ, інші – щоб відпочити в парку, треті – дізнатися більше про його творчість. У музеї можна було послухати пісні на слова Григорія Сковороди та побачити, як його рукописи оживають у сучасній графіці.

Музей Григорія Савича Сковороди – в колишній садибі поміщиків Ковалівських, родини, з якою мислитель був у тісній дружбі. Після смерті Сковороди охочі вшанувати його пам’ять приходили в Сковородинівку (колишню Пан-Іванівку) на місце поховання; у 1922 році будинок з прилеглою територією був оголошений заповідником, а 1972 року, до 250-річчя з дня народження Григорія Сковороди, разом з парком став Національним літературно-меморіальним музеєм.

Таке коротеньке, але ємне слово – «Хліб». В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його тайна і досі здається нам магічною. Все у нас від нього, від хліба. А в тім, і ми самі, кожен з нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба. 

Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, приходило лихо. 

А скільки чудових слів про хліб зберігає наш народ у своїй скарбниці — усній народній творчості, в творах українських поетів і письменників. Бібліотекарі бібліотеки – філії №13 для дітей пропонують користувачам згадати творчість українських письменників, які оспівували хліб — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності.

Ось так живеш, мрієш, плануєш… А потім раз, і виття сирен… І виявляється, все, що тобі потрібно в житті, можна скласти в рюкзак… Навіть у кишеню… Навіть у долоню. Береш за руку того, кого любиш, і виявляється, все, що тобі потрібно, - це ЖИТТЯ.

ЖИТТЯ - найбільша цінність. Бережіть себе, бережіть рідних та близьких, бережіть ЖИТТЯ! Янгола - охоронця всім на допомогу та захист!

Деякі батьки вважають, що діти й так все розуміють, тому нерідко уникають розмов про події, що відбуваються зараз в Україні. На жаль, діти все відчувають, та не все можуть зрозуміти. З ними важливо говорити про все і про війну також. Якщо ми не будемо давати дітям свою картину світу, пояснювати, що йде війна, що на ній гинуть люди, то діти будуть фантазувати й придумувати свої варіанти того, що відбувається. Тому варто говорити з дітьми відверто. І найголовніше – не усувати дитину від правди.

Працівники бібліотеки-філіалу №13 пропонують декілька порад, як говорити з дітьми про війну.

Національна премія України імені Тараса Шевченка – державна нагорода України, найвища в державі творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва – заснована 1961 року.

Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури й мистецтва, публіцистики й журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу.

Веселий сміх, радісний гомін хлопчиків та дівчат, щирі теплі обійми – так у бібліотеці-філіалі №4 починається кожна зустріч студійців, гуртківців, любителів книг, пригод. Їх уже відбулося 32! Зустрічі, майстер-класи, цікаві розмови, дебати, спогади, мрії! Це яскраві аплікації, унікальні постановки, барвисті малюнки! Це відвертість, рішучість, впевненість, взаєморозуміння, підтримка! Це дружба!

Маленький ювілей вирішили відсвяткувати дружною родиною, яка впевнено «пустила коріння» у нашій книгозбірні. З кожним днем успіхами дітей зміцнюється стовбур нашого Дерева життя, вкривається його верховіття здійсненими дитячими мріями.