Роман Галини Пагутяк ставить перед читачем одвічні питання про сенс життя та справжні цінності в ньому. Його головний герой, Матвій Домницький, вирушає в містичну подорож у пошуках Прекрасної Пані, його шлях до неї - це й дорога до розуміння самого себе. 

Поєднання прозорого відшліфованого стилю з розглядом неперехідних філософських проблем створює враження глибокої води, в якій прагнеш роздивитися дно.

 

Проект працює на створення альтернативної історії українського мистецтва, доповненої творами, які у ХХ столітті не вважались "канонічними" або "вартими уваги" з ідеологічних причин, представляючи суб`єктивний погляд на окремі твори, що зберігаються у музеях і приватних колекціях України. Саме тому і вибір, і опис, й інтерпретації включатимуть не стільки "лінійне" уявлення про те, як створювались 65 шедеврів скульптури, графіки і живопису, скільки широке поле європейських асоціацій. Мистецтвознавиця і лекторка, Діана Клочко представить свій канон і пояснення, чому саме ці твори мають таке значення для наших сучасників, чому усі вони - не сироти в стильовому розмаїтті, а свідки великих (хоч і не завжди відомих) інтелектуальних історій.

Книга Діани Клочко «65 українськиї шедеврів. Визнані й неявні»: переможець премії ім. Юрія Шевельова за художню та наукову українську есеїстику в 2019 році; переможець ЛітАкцент 2019 року у номінації «літературознавство, есеїстика і художній репортаж».

Кажуть, чарівні казки — то не просто вигадки народів світу, а відгомін реальних подій, які відбувалися у дохристиянські часи. Зокрема й моторошних обрядів ініціації, що їх проходила тодішня молодь у хатинах-домовинах посеред дрімучого лісу…

Наші дні. Дві дівчини та троє хлопців вирушають на відпочинок за місто. Проте їхні плани летять шкереберть, щойно друзі опиняються на роздоріжжі біля поламаної автівки й у пошуках допомоги прибиваються до старого занедбаного хутора. І давня казка оживає, змушуючи кожного згадати свій найпотаємніший страх.

Що ж приховує колективне несвідоме наших предків упродовж тисячоліть, і які жахи насправді закодовані у знайомих нам з дитинства народних казках?

На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв – свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділялася поведінці місцевого населення в роки так званого «остаточного розв’язання єврейського питання».

Вперше публікуються імена галичан: поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан – Праведників народів світу.

Становить інтерес для істориків, соціологів, українознавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.

 

Впродовж восьми тижнів, з 20 квітня по 22 червня 1945 року, 34-літня берлінська журналістка, залишившись із невеликою групою сусідів у багатоквартирному будинку без їжі, електрики, газу й води, провадила щоденні записи свого досвіду виживання у плюндрованому Червоною Армією місті. В результаті постав унікальний літературний та історичний пам’ятник, якому в мемуаристиці Другої світової війни належить почесне місце — поруч із щоденниками Анни Франк, Віктора Клемперера та Мічігіко Хачійя.

Кмітлива, спостережлива, сповнена вітальних сил і непохитного здорового глузду, героїня-оповідачка «Жінки в Берліні» стала голосом безсловесних мільйонів жінок, яким випало відбудовувати життя з руїн, у матеріально й морально знищеному світі.