Всі ми з дитинства знаємо, що собака – друг людини, вірний, відданий, незмінний, на все  своє собаче життя. І любить вона свого господаря завжди і всякого, і він для неї самий-самий. І зараз, у наш час дефіциту спілкування, ми, як ніколи, потребуємо такого безоглядного обожнювання. Собака приносить величезну користь здоров'ю свого господаря. Всі ми - працівники бібліотеки філії №12  та  міські жителі знаємо, що дуже корисно частіше бувати на повітрі, гуляти, дихати, рухатися.

Приручення собак почалось багато тисячоліть тому. Спостерігаючи за цими «домашніми вовками», їхні господарі почали помічати певні особливості організму тварин.

Дитяча книжка має два крила: одне крило – мудре письменницьке слово, а друге – талановита ілюстрація художника. Уява письменників наповнена словами, а в уяві художників переважають кольори і форми. В усьому, що творять пензлем, живе душа. Героїня казки «Аліса в Країні Чудес» Аліса сказала: «Без малюнків і книжка не книжка».

Від появи дитячої ілюстрації вже майже двісті років поспіль художники-ілюстратори світу старанно розфарбовують світ дитячої уяви. Говорячи музикою кольорів, рухами  пензля, створюють власну атмосферу та дарують нам  зримий образ.

В Україні стартував Docudays UA. Цьогоріч програма фестивалю надзвичайно цікава і різноманітна. Кожен фільм – це міцна документалістика, яка ілюструє сучасність України", — розповіла член журі DOCU/Коротко та національного конкурсу DOCU/Україна Ольга Бірзул. Цьогоріч Docudays UA присвячений праву людини на здоров’я й проходить під гаслом «Повне одужання». Зокрема, організатори фестивалю пропонують зануритися глибше у процеси нових для людства явищ і оцінити весь масштаб світових змін з початком пандемії. Фестиваль відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Українського культурного фонду та Державного агентства України з питань кіно.

2 квітня в світі відзначається День дитячої книги. Відзначається щорічно в день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена. 

Книга – розважає і захоплює. Вона може спонукати нас сміятися і плакати. Вона розвиває нас і збагачує нашу мову. Книжки потрібні нам, бо вони є частиною культурного надбання людства. Що може бути прекраснішим за книжку, а особливо дитячу. Саме її, дитячу книжку можна читати вголос так, що нею насолоджуватимуться і малеча, і дорослі.

Колорит звичаїв і обрядів, життя і побуту старожитнього українського села, які стали основою восьми повістей «Вечорів на хуторі біля Диканьки», свого часу зробили 22-річного письменника-початківця Миколу Гоголя відомим і популярним. А зараз цей твір, як і інші твори письменника, уже належить до шедеврів світової літератури. 

В цьому році виповнюється 190 років з дня, коли вийшов перший том книги. Оповідачем всіх подій, які нібито він зібрав і видав, виступає пасічник Рудий Панько. Відьми, чорт, мавки, страховиська потойбіччя – це і веселий, а інколи і страшнуватий світ Микола Гоголь створював за розповідями своєї матінки. Адже виріс він у чудовому, мальовничому куточку України – на благодатній Полтавщині.

Бібліотека-філіал №4 здійснила екодесант до другокласників, щоб презентувати новинку, яка з’явилася у бібліотеці завдяки доброчинності Фундації Дарини Жолдак – дитячу книгу Діани Амфт з чудовими ілюстраціями Мартіни Матос «Як полюбити Павучка».

Завдяки мандрівкам - історіям маленького павученяти, школярі на весь живий світ подивилися по-іншому: як на місце, де кожна найменша тваринка важлива, цікава і навіть хоч трішечки чарівна.