Зима – це чудовий час засніженої казки, Різдва та мерехтливих вогників навколо. Деяким людям цей сезон року приносить тугу і смуток, тоді як для інших, це можливість насолоджуватися красою зимової природи, зимовими святами та активними видами відпочинку.

Саме взимку найгостріше відчуваються тепло і затишок власного дому, а гарячі напої стають набагато смачнішими.

Бібліотекарі бібліотеки – філіалу № 13 підготували народознавчу сторінку про цікавий український обряд, який називався «Посвята в парубоцтво».  Щоб одвідувати молодіжні зібрання, потрібно було скласти, як ми нині кажемо, спеціальний іспит. Давайте пригадаємо, як це відбувалося.

Обов’язковою умовою був віковий ценз. Якщо хлопцеві виповнювалося 15-16 років, він уже мав право брати участь у вечорницях. Але для цього потрібно було підтвердити свої «парубоцькі здібності». Найкращою ознакою парубкування вважалося вміння носити смушкову шапку «в залом» та хромові чоботи «в гармошку». Але, далебі, не цим визначалося членство товариства. На одному із засідань парубочої ради претендент мав одзвітуватися про те, на що він здатний. Від нього вимагали гарно проспівати кілька народних пісень, бездоганно виконати найпопулярніший танець, розвеселити присутніх дотепним жартом, бути товариським, чемно поводитися з дівчатами, шляхетно вітатись і дотримуватися усталених звичаєвих законів. Якщо претендент на парубоцтво успішно складав іспит, його врочисто приймали до свого гурту. На свій кошт новоспечений парубок наймав музик. Лише після цього йому дозволялося бути рівноправним членом, брати участь у виборі отамана, вирішувати громадські справи.

«Хто боїться Вірджинії Вулф?» Напевно, всі, хоча би раз у житті, чули цю фразу. В залежності від того, кому що до смаку – це  назва п’єси американського драматурга Едварда Олбі чи відомого фільму-драми з зірковою подружньою парою, Елізабет Тейлор та Річардом Бартоном,  у головних ролях. Сімейна пара – Джордж і Марта – ненавидять один одного і не приховують цього. Але вони так заплуталися в своїх ілюзіях, що не можуть нічого з цим вдіяти. Спитайте себе, до чого тут Вірджинія Вулф? Бо ні в п’єсі, ні в фільмі про  неї не йдеться…

«Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів  - скількома епітетами супроводяться визнання української мови… Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе».
Олесь Гончар

Чи багато вам відомо про власну мову? Тож, бібліотекарі бібліотеки-філіалу №5 пропонують трохи цікавинок-фактів про українську мову, зібраних з усіх усюд.

Наша недільна зустріч з завідувачкою відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею, Марією Пісцовою, була присвячена ангелам! представили різні матеріали і техніки їх створення: із ниток, солоного тіста, фоамірану, порцеляни, бісеру, тканини. 

Юні користувачі бібліотеки-філіалу №9 випробували перший спосіб - виготовили янголят зі шпагату, ниток і стрічок. Крім того, всією командою зробили заготовки із солоного тіста на майбутній майстер-клас.

Казки люблять діти та дорослі. Вони переносять читачів до чарівних та вигаданих світів, де живуть добрі чарівники, таємничі скарби та подарунки, де панує мир, доброта та справедливість. Бібліотека-філіал №15 пропонує різноманітні дитячі журнали: «Мамине сонечко від 2 до 5», «Куля», «Дзиґа», «JUNO», «Пізнайко», «Джміль», «В гостях у казки». Зануритись у казкові світи читачам допомагає дитячий розвиваючий журнал «В гостях у казки». 

«В гостях у казки» - це дитячий розвиваючий журнал, який рекомендовано маленьким читачам. Окрім однієї цікавої казки у журналі є розвиваючі завдання та ігри. А ще як бонус у журналі є 40 барвистих наклейок, які так люблять діти, а також низка митецьких конкурсів.