Це динамічна та зворушлива розповідь-мандрівка Києвом часів Київської Русі у компанії восьми кошенят та їхньої мами-кішки. Читачі вирушать від околиць річки Почайни, помандрують вздовж її берега до місцевості, що має назву Гончарі-Кожум’яки, й завершать прогулянку біля княжого палацу — Золотих воріт. Так діти не лише пізнають середньовічний Київ та його колорит, а також дізнаються, які професії побутували в той час.

Богдан Лепкий (1872—1941) — письменник та літературознавець, який залишив досить велику й різножанрову спадщину, що замовчувалась у радянські часи. Особливе місце серед його творів належить казкам. Письменник прагнув допомогти дітям пізнати, що таке добро, правда і справедливість. Так, у казці “Мишка” він показав життя людей та їхні вчинки з погляду маленької, але дотепної й мудрої мишки, порушивши важливі моральні проблеми — жорстокості та милосердя, жадібності й щедрості, лицемірства і порядності. До пропонованої збірки також увійшли оповідання “Цвіт щастя” і “Не до пари” та казки у віршах.

Нестор з сім’єю вирушає на кораблі з грецького міста Мілет до Тіри, де буде їхня нова домівка. В Мілеті залишилася його бабуся, яка подарувала йому в дорогу мішечок з оливками. Ніщо не радувало героя, хотілося повернутися додому та ще й капосне море забрало його улюблену іграшку — дерев’яного коника. Та врешті корабель причалив до берега міста, що має стати новим домом для мандрівників. Нестор знайде тут друзів, а оливковий сад, посаджений переселенцями, нагадуватиме йому про стареньку бабусю й полишене попереднє житло.

Буква Ї — особлива, такої немає в інших мовах. Що станеться, якщо вилучити її з таких звичних для нас слів як «їжак», «їдальня» чи «їхати»? Плутанина! Слова «Україна» й «Київ», які позначають важливі назви — нашої країни і столиці, — теж містять літеру Ї. Колись Ї навіть намагалися заборонити. Та вона вижила й оселилася в українській абетці.

У Кримському ханстві жив талановитий хлопчик Омер, проте у школі наставник сварив його за неуважність, а однолітки кпинили за мрійливу вдачу. Та якось після щирої молитви поряд з хлопчиком з’явився музичний інструмент саз. І несподівано усі його слова почали складатися у вірші, а ті — в пісні, доповнені майстерною грою на сазі. Так почався шлях славетного кримськотатарського ашика — народного співця. Омер побачить півсвіту, та всюди носитиме з собою монетку з написом «Кьозлев» — на пам’ять про рідне місто.

Велике переселення народів почалося, коли гуни витіснили готів на землях, що нині належать Україні. У візантійському літописі є легенда про оленицю, яка перейшла по мілині Азовське море, мимохіть підказавши гунам швидкий шлях до Криму. Це змінило історію Європи. Що та олениця могла б нам розповісти? Навіщо люди прикрашали човни різними фігурами? Чому про чужинців часто розповідають як про поганців, а незнайомців сприймають вороже? Відповіді ви знайдете у цьому виданні-«порталі».