15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському народився Агатангел Юхимович Кримський (1871–1942) – видатний український історик, філолог, дослідник староукраїнської мови, сходознавець, письменник, перекладач та один із засновників Академії наук України.

Щодо свого походження вчений писав: «Мій батько з білоруського міщанського роду, мати – полька литовська, – я, знацця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні. Хоч я родом не вкраїнець, але цілком проукраїнився».

У бібліотеці-філії №11 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ ледь не кожні вихідні проводять різноманітні майстер-класи. При цьому на багатьох із них дітей вчать виготовляти поробки із застосуванням оригінальних технологій. Зокрема минулої неділі юні користувачі під наставництвом бібліотекарки Світлани Городинської виготовляли кулон в етностилі, із пластику з вишивкою. Цю ідею й технологію запозичили з журналу «Жасмин».

Пані Світлана познайомила учасників із викладкою тематичної літератури про те, з чого можна зробити різноманітні прикраси власноруч, потім роздала їм вирізані з пластику кружечки й нанесену на папір схему вишивки хрестиком. У кружечках заздалегідь шилом були зроблені отвори, щоб легше було вишивати. Й робота закипіла.

Гастрономічна культура Полтавщини – це явище, що формувалось під впливом багатьох факторів. Історичні події, географічне розташування, культурні традиції – усе це залишило слід на кулінарних уподобаннях. 

Дослідники стверджують, що сформована, в основному, до кінця XVIII ст. полтавська кухня відзначається різноманітністю і поживністю. Головним на столі був хліб, також у раціоні жителів регіону були й каші, страви з овочів та фруктів, м’яса, риби, молочні страви. Часто на стіл подавали рибу. Її смажили, сушили, в’ялили. В’юнів і карасів тушкували в сметані. Популярними були страви з м’яса дуже розвареної тарані, ляща, краснопера. Наприклад, баба-шарпанина, драглі. Улюблені страви з місцевої річкової риби - це, зокрема, карасі смажені, раки варені, пиріжки з рибою, риба з саламуром (у маринаді).

У бібліотеці-філії №9 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ пройшов перший в цьому році майстерклас з бісероплетіння від Марії Пісцової. 

Говорили про історію підвісок та кулонів, дивились відео і презентацію про традиційні і сучасні прикраси та практикувались у виготовленні власних. 

Зустріч відбулась в рамках проєкту «Етноінтерактив».

Кожна країна пишається своїми національними стравами, адже вони стають своєрідною «кулінарною візитівкою», за якою державу впізнають далеко за її межами. В Україні також є страви, відомі, напевно, кожному: борщ, вареники, сало, галушки, пампушки.

Бібліотека-філія №12, продовжуючи етнопроєкт «Культура наша споконвічна», вирішила звернути увагу своїх користувачів на українську кухню — вивчати її, популяризувати та відроджувати забуті традиції.

Працьовиті хитруни, мудрі коротуни, любителі підземних скарбів та помічники по господарству… Які ж вони, гноми? Ось це і хотіли ми з’ясувати у бібліотеці-філії №9 ЦБ ПМТГ разом з учнями 3-а класу зі школи №25.

З дітками ми довідались як звуться гноми у різних країнах Європи, які здібності їм притаманні і про те, чи схожі на них українські домовики, половики й лісовики. З хлопцями та дівчатами також пограли в ігри «Правда чи ні?», «Хто я?» і дізнались про найцікавіші книги з персонажами-гномами.