-
Головна
- Бібліотечному фахівцю
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 213
Біобібліографічна пам’ятка
Видатний вчений-археолог, талановитий поет, людина великої долі, істинний патріот України — Борис Миколайович Мозолевський — народився 4 лютого 1936 року в селі Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області. Його прадіди й діди були розкуркулені під час колективізації, батьки працювали в колгоспі. Війна жорстоко опалила долю Бориса, як і мільйонів його співвітчизників: у березні 1944 року німці вивезли його батька Миколу Івановича в етап, де він загинув.
Після закінчення сільської семирічки у 1951 році Борис Мозолевський вступив до Одеської спеціальної школи Військово-Повітряних Сил СРСР, згодом навчався в Єйському училищі військово-морської авіації. Після демобілізації у 1956 році приїхав до Києва, де влаштувався кочегаром на заводі й пропрацював майже десять років.
Саме в цей період він невпинно шукав себе, осмислював сталінські репресії, що прокотилися Україною, й дедалі більше прагнув дістатися історичної правди. Усвідомивши, що його покликання — історія та донесення її до загалу, Борис Мозолевський почав працювати в часописі «Наукова думка» та з 1958 року заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1964 році.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 428
(До 125-річчя від дня народження)
Біобібліографічна пам‘ятка
Валер’ян Підмогильний — одна з найяскравіших і найтрагічніших постатей українського Розстріляного відродження, зірка, що яскраво спалахнула в небі української літератури 1920–1930-х років. Народився 2 лютого 1901 року в селянській родині. У 1910 році вступив до Першого Катеринославського реального училища, яке закінчив 1918 року з відзнакою. У 1921 році переїхав до Києва, де працював бібліографом у Книжковій палаті. У 1921–1923 роках, під час голоду в Києві, викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. Друкуватися Підмогильний почав ще в шкільні роки під псевдонімом Лорд Лістер.
До його першої збірки «Твори. Т. 1» (1920) увійшло дев’ять оповідань. У 1923 році він став членом літературного об’єднання «Апсіс», з якого згодом виокремилася літературна група «Ланка» (1924–1926).
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 288
Бібліографічний дайджест
Випуск 3.
На карті міста з’явилося чимало вулиць з іменами людей, які віддали життя, захищаючи Україну. Полтавці шанують наших захисників. Нові імена в топоніміці міста – це акт вшанування мужніх, незламних воїнів, справжніх патріотів. Дайджест знайомить користувачів з іменами героїв російсько-української війни, на честь яких в Полтаві названі вулиці і парки міста.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 233
(До 65-річчя від дня народження)
Біобібліографічна пам‘ятка
Постать Олександра Ірванця є помітною й непересічною в сучасній українській літературі. Він відомий як поет, драматург, прозаїк і перекладач. Своєрідною жанровою візитівкою митця в прозі стала антиутопія (дистопія).
Олександр Ірванець народився 24 січня 1961 року у Львові, виростав у Рівному. Закінчив Дубенське педагогічне училище (1980), де почав відвідувати літературну студію. Саме в цей період розпочалася його поетична творчість — із написання епіграм на однокурсників та викладачів. У 1989 році закінчив Літературний інститут імені Горького в Москві. Працював учителем у середній школі № 24 міста Рівного, продовжував писати вірші.
Широкій громадськості Олександр Ірванець став відомий після створення разом із Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком літературного об’єднання «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск – Балаган – Буфонада), заснованого 17 квітня 1985 року у Львові. Учасники об’єднання писали свіжі, оригінальні вірші, натхненно й з гумором читали їх публічно. Фактично бубабісти стали ідеологічним прапором вільномислячої частини нації. Важко переоцінити їхній вплив на художню свідомість і прокладання європейських шляхів у сучасній українській літературі. Це легендарне літературне об’єднання стало викликом фальшивості та заідеологізованості тогочасного літературного процесу. У 1985 році Олександра Ірванця прийняли до Національної спілки письменників України.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 270
Бібліографічний дайджест
Випуск 2.
На карті міста з’явилося чимало вулиць з іменами людей, які віддали життя, захищаючи Україну. Полтавці шанують наших захисників. Нові імена в топоніміці міста – це акт вшанування мужніх, незламних воїнів, справжніх патріотів. Дайджест знайомить користувачів з іменами героїв російсько-української війни, на честь яких в Полтаві названі вулиці і парки міста.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 226
Біобібліографічна довідка
Марина Соколян – одна із тих письменниць, чиї твори не тільки видають, але й обговорюють, а значить – читають. Уродженка Полтави Марина Соколян (народилася 18 грудня 1979 року), яка зараз живе в Києві, увірвалася у літературу справді стрімко. Вона інтригує тим, що за її сюжетами стоїть не лише фантазія та певний життєвий досвід, а й ґрунтовні знання, набуті й у Києво-Могилянській академії, і самостійно. Соціолог за фахом, що встигає не лише писати цікаві книжки, а й реалізувати власну енергію в одній зі столичних PR-агенцій. Перші публікації Марини з’являлись у газетах, журналах та на електронних ресурсах. Перша книжка (збірка оповідань «Цурпалки») вийшла у 2003 році, отримала відзнаку конкурсу «Смолоскип». У 2005 році за програмою Homines Urbani Соколян перебувала на літературних стипендіях Вілли Деціус (м. Краків, Польща), у 2009 – Міжнародного будинку письменника та перекладача (м. Вентспілс, Латвія). Марина відвідувала Сценарну майстерню за підтримки студії Suspense Film. Працювала редактором на двох телесеріалах. Написала сценарії для двох повнометражних фільмів. Інтерес авторки викликає також сучасний театр. У травні 2011 – липні 2012 вона була учасницею драматургічного семінару (проект лондонського театру Royal Court), що провадився у Львові та Тбілісі. Одна з п’єс Марини («Кумарі») була поставлена у формі сценічного читання у Молодому театрі під час роботи лабораторії «Тиждень актуальної української п’єси-2011». Книжки Марини Соколян різні за жанрами, від фантастичних до філософських і суто реалістичних текстів. Її стиль справді упізнаваний., але при цьому – легкий, майже невловний. Прозові тексти письменниці мають універсальні властивості: для когось вони стають заспокійливим засобом, втечею від дійсності, для когось – інформацією для роздумів, поштовхом, який змінює життя на краще. Твори Марини Соколян унікальні тим, що вони поєднують у собі художній стиль із глибоким психологічним змістом, що дозволяє читачеві не лише насолоджуватися літературою, а й глибоко занурюватись у соціальні та моральні проблеми сучасного світу. На думку журналіста Миколи Скиби, творчість Марини Соколян характеризується “рішучістю і граціозністю змагань у таких потужних течіях нашої буденності, як споживання, конформізм і психологічна самоізоляція сучасної людини”.