-
Головна
- Бібліотечному фахівцю
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 169
Бібліографічний список
Міжнародний день толерантності 16 листопада – це чудова нагода згадати, коли у вас була інша точка зору, ніж у одного з ваших друзів? Коли вам востаннє доводилося дізнаватися щось про чиюсь культуру? Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Дізнайтеся про дату, яка відзначає відкритість та вміння уважно слухати.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 185
Інформаційний дайджест
Нобелівські премії було засновано за заповітом шведського винахідника та мецената Альфреда Нобеля (1833-1896). Найвідомішим його винаходом став динаміт, що принесло йому значний прибуток. Після смерті Нобеля його статки направили на створення фонду, доходи з якого щорічно розподіляються між видатними діячами у фізиці, хімії, медицині, літературі та за сприяння встановленню миру. Перше вручення відбулося 1901 року. Згодом до переліку додали премію з економіки, започатковану Банком Швеції наприкінці 1960-х років.
Сума премії змінюється залежно від прибутків Фонду Нобеля. Цього року грошова винагорода за отримання "нобелівки" встановлена у розмірі 11 млн шведських крон (приблизно 1,05 млн доларів США). Кожен лауреат отримує грошову винагороду, диплом та золоту медаль. Нагороду можуть присудити лише окремим людям, за винятком премії миру, яку можуть отримати організації. Премію миру вручає голова норвезького Нобелівського комітету в Осло, а інші премії вручає шведський король у Концертному залі Стокгольма.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 202
Інформаційно-бібліографічний список
Всеукраїнський День відповідальності людини – це державне свято України, яке відзначається 19 жовтня з метою якісного перетворення українського суспільства, підвищення рівня відповідальності, а також вшанування пам’яті великого українця Богдана Гаврилишина, автора «Декларації відповідальності людини» у день його народження. Відповідальність. Це поняття, яке використовується дуже часто, але при цьому не завжди має зрозуміле визначення. Можна годинами сперечатися про те, що означає бути відповідальним, і в результаті не дійти згоди. Найпоширеніше розуміння відповідальності зводиться до того, що людина повинна робити те, що вона обіцяє, і виконувати зобов’язання, які вона бере на себе. Відповідальність. У цьому слові кожна людина находить свій зміст і вирішує для себе, наскільки вона здатна відповідати за свої вчинки, поведінку, ставлення до будь-яких подій чи оточуючих її людей. Бути відповідальною людиною – означає бути людиною з великою силою волі, адже потрібно завжди бути готовим прийняти будь-яку ситуацію. Соціальна відповідальність є тією основою, на якій побудовано майже усю система взаємовідносин у суспільстві.
Відповідальна особистість – це людина, яка усвідомлює персональну відповідальність перед сім’єю, трудовим колективом тощо, і, будучи у своїх установках відповідною до вимог моралі, з якими є взаємозалежними усталені традиції сім’ї та колективу, реалізує це своє усвідомлення в практичній сфері, що дає змогу визначити її як відповідальну людину.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 267
Інформаційний список
Ідея лікування книгою має давню історію. Історик Діодор Сицилійський писав, що над входом до бібліотеки фараона Рамзеса II Великого (13 ст. до н. е.) був напис «Дім зцілення душі». Бібліотерапію почали активно розвивати під час Першої світової війни в американських військових шпиталях. В 1917 році створено Військову бібліотечну службу для надання бібліотечних послуг американським військовим. У розробленні бібліотерапії помітним є внесок бібліотекарки С. Петерсон Делейні (1889–1958; США), яка використовувала цей метод у лікарні Вірджинії в м. Таскігі (штат Алабама, США). До 20 століття створення бібліотек у структурі медичних, зокрема психіатричних установ, стало звичною практикою. Лікування книгою було допоміжною функцією, а не самостійним методом. В Україні важлива роль у розвитку бібліотерапії належить І. Вельвовському, який застосовував цей метод у лікуванні пацієнтів із психотерапевтичними і психоневрологічними проблемами. За його ініціативи 1967 у психотерапевтичному санаторії «Березівські мінеральні води» створено перший у СРСР кабінет бібліотерапії.
Ми постійно перебуваємо в стані стресу. Нас супроводжують жахіття війни, травми, катастрофи, серйозні труднощі, також звичайна неуважність, емоційність та надмірна завантаженість. У світ набуває популярності новий вид терапії. Депресію, стрес, страх перед змінами й десятки інших психічних і фізичних розладів лікують за допомогою ретельно дібраних художніх творів. Бібліотерапія є цілком реальною альтернативою психотерапії. Давно відомий факт, що читання розвиває аналітичне мислення, а це, в свою чергу, дозволяє краще зрозуміти мотиви і поведінку іншої людини. І так само допомагає з’ясувати власні почуття та емоції. Постійне «спілкування» з книжками, особливо, улюбленими та мотивуючими, справді допомагає у щоденній боротьбі з життєвими виснаженнями та випробуваннями. В умовах війни бібліотечні установи залишаються не тільки культурно-інформаційними, а й комунікативними центрами. Бібліотечні працівники організовують проведення психологічних консультацій, запрошуючи кваліфікованих фахівців. В бібліотеках організовують різноманітні проєкти, застосовуючи усі доступні методи бібліотерапії у поєднанні з арттерапією. Інформація присвячена впливу книги на покращення стану українців, які переживають сучасні воєнні події.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 245
Меценатство в Полтаві має досить давню історію. Завдяки активній благодійній діяльності небайдужих заможних людей в нашому місті будувалися та утримувалися заклади освіти, з’являлися лікарні, відкривалися музеї з унікальними предметами мистецтва, видавалися книжки, поширювалося соціальне благодійництво з підтримкою безпритульних, дітей-сиріт, людей похилого віку, хворих. Меценати залишили неоціненний спадок у матеріальному вигляді та у вигляді вічної пам’яті і шани. Увазі користувачів пропонується інформація про полтавських благодійників минулого і сучасних.
ЄГОРОВ, Г. А. А чому б такому й не статися? (Олександрівська початку ХХ століття) / Г. А. Єгоров. – Полтава : Дивосвіт, 2023. – 92 с.
ПАВЛОВСКИЙ, И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. С 182ипортретами; Предисл. В. А. Мокляк. – Харьков: «Издательство САГА», 2009. – 294 с., ил. (Репринтное воспроизв. Издания Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. быв. Дохмана), 1914 г.)
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 333
(ЕЛЕМЕНТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У СПИСКУ ЮНЕСКО НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЛЮДСТВА)
Інформаційно-бібліографічний список
Термін "нематеріальна культурна спадщина" означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремим особами як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії і формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини.
До Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО внесені такі елементи української культури:
-
Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості;
-
Традиція Косівської мальованої кераміки;
-
Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього;
-
Козацькі пісні Дніпропетровщини;
-
Культура приготування українського борщу;
-
Писанка, українська традиція та мистецтво оздоблення яєць.
Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини