-
Головна
- Бібліотечному фахівцю
- Деталі
- Автор: Л. Опришко
- Перегляди: 278
Розробка серії книжково-ілюстративних виставок
Рекомендації бібліотекарям:
Розкрити основи національної ідентичності, культурні символи, що втілюють у собі традиції, звичаї та духовність призвана серія книжково-ілюстративних виставок «Живе коріння мистецького серця народу». Її мета - розповісти про народні ремесла України та запросити відвідувачів бібліотек у захопливу подорож крізь віки - до джерел народної творчості. Родзинкою циклу стане поєднання книг, артефактів (можливо, використання колекцій користувачів бібліотек), декоративних предметів й сучасних елементів (зокрема, ляльки-мотанки, витинанки, вишиті QR-коди українських пісень), що перетворять звичну бібліотечну виставку на мистецьку інсталяцію. Глечик, що стояв на святковому столі. Рушник, який благословляв молоду пару. Намисто, що берегло від лиха, лялька-мотанка, вишиті QR-коди, що ведуть до українських пісень — як сучасний міст між минулим і теперішнім. Книги та публікації з періодики, інтернету повинні бути інтегровані в експозицію як ай-стоппери, що фокусують увагу та перетворюють виставку на справжню мистецьку інсталяцію.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 240
Інформаційний список
Серед найважливіших прав людини, закріплених всіма міжнародними правовими документами в галузі прав людини, а також Конституцією України, є право на життя, свободу, особисту недоторканність, право вільно пересуватися, вибирати місце перебування і проживання, свобода праці та іншої не забороненої законом діяльності. Торгівля людьми, незважаючи на сучасний стан рівня розвиту суспільства та стан захищеності прав людини, залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасності. Це одна з найжорстокіших форм порушення основних прав і свобод людини. Незалежно від виду експлуатаційної мети, торгівля має тяжкі, а часом фатальні наслідки для постраждалих осіб.
Торгівля людьми набуває таких форм: вербування; перевезення; передача; продаж; усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі; використання у військових конфліктах; залучення до злочинної діяльності; трансплантація чи насильницьке донорство; примус до заняття проституцією; рабство і ситуації, подібні до рабства; примусова праця; залучення в боргову кабалу; використання шантажу, погроз, насильства.
Громадянам, які постраждали від торгівлі людьми, необхідно звернутися до місцевої державної адміністрації для встановлення відповідного статусу і це дасть їм можливість отримати повний спектр державної допомоги: безкоштовне медичне обстеження і лікування; допомогу у відновленні документів; отримання психологічної, соціальної, правової та іншої допомоги; сприяння у професійній підготовці та працевлаштуванні; одноразову матеріальну допомогу.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 284
Біобібліографічна довідка
Тарас Антипович народився 10 липня 1978 року у Полтаві. Батьки Юрій і Ганна Антиповичі – талановиті журналісти, письменники. Після школи у 1995 році Тарас вступив на факультет журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. В університеті з друзями зробили літературний альманах «Бестіарій», де друкували свою студентську прозу й вірші. У 2000 році переїхав до Києва. Публікувався у багатьох виданнях.
Тараса Антиповича не можна назвати публічним автором, но кожна його книжка — подія. Антипович — автор романів «Помирана», «Хронос», повістей «Лох: сентиментальна повість», «Мізерія», збірки оповідань «Тіло і доля» та інших творів. Має відзнаку Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» за найкращий прозовий дебют (2007). Переможець премії «ЛітАкцент-2016» у номінації «Проза»: антиутопічний роман «Помирана» визнано найкращою книжкою року. Перша з них — «Мізерія» — у 2007 році стала найкращим прозовим дебютом за версією Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». В 2008 році у видавництві "Факт" з'явилася друга книга прози - цикл оповідань "Тіло і доля". 2009 року Антипович-поет – із віршем “Осінній кіберпанк” – став дипломантом І премії в номінації “Пісенна лірика про кохання” конкурсу “Коронація слова”. Наступні теж отримували схвальні відгуки від критиків. Так, передостання книга Антиповича, «Хронос», за словами журналістки Ірини Славінської, точно сподобається «всім, хто любить цікаві та гарно розказані історії».
Останній роман Антиповича «Помирана» побачив світ 2016 року. Це антиутопія, яка розповідає про відокремлене від інших цивілізацій суспільство кіберістот. Роман носить алегоричний характер. Дійсність, описана у ньому, нагадує тимчасово окуповані території на Донбасі, Північну Корею, чи сучасну Росію. Хоча Антипович і не вказує час та географію подій. «Помирана» отримала звання найкращої книги року за версією премії «ЛітАкцент року — 2016».
Як кіносценарист був одним з авторів вестерну «Троє» («Директорія кіно»), детективного серіалу «Ніконов і Ко» (Mamas Film Production), серіалу «І будуть люди». Працює над створенням пригодницьких фільмів і різножанрових серіалів. У своїх художніх творах поєднує фантастичні сюжети і гостросоціальні контексти, чим здобув інтерес читачів і увагу критиків.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 233
Бібліографічна довідка
Спілка Української Молоді (СУМ) – міжнародна добровольча молодіжна організація, яка обʼєднує молодь світового українства, була заснована в 1925 році у Києві. У ті роки організатори ставили собі за мету звільнення української нації від завойовників та створення незалежної демократичної держави.
СУМ відновила свою діяльність у діаспорі після Другої світової війни, а згодом повернулася і до свого місця заснування в Україну. Зараз діяльність СУМ сприяє вихованню свідомих, чесних і працьовитих громадян, відданих українців-державників, що виробляють світогляд на національно-християнських традиціях та ідеалах, виплеканих українською нацією протягом століть.
Спілка Української Молоді в Україні – це громадська молодіжна організація, яка заснована в Києві 1925 року та об’єднує молодь на національно-патріотичних засадах.
СУМ є організацією із самобутньою організаційною традицією, історією, виховною системою, яка стала першою масовою, незалежною патріотичною молодіжною організацією в Україні. В Україні СУМ працює над тим, щоб організовувати молодь та виховувати нове покоління провідників.
СУМ має гімн (пісня "Вгору прапори", слова В. Полтави, музика П. Білецького), прапор та емблему (стилізований тризуб, що творить літери "СУМ"), святкове вітання ("Честь України" — відповідь "Готов боронити") та повсякденний привіт ("Гартуйсь"), систему відзнак. Члени спілки носять однострої (із деякими модифікаціями для вікових груп).
Станом на 2025 рік СУМ в Україні налічує майже 4000 дійсних членів та СУМівців-прихильників. Спілкою Української Молоді в Україні проведено понад дві сотні таборів та декілька сотень семінарів. Завдяки цьому понад 30 000 українських дітей змогли відкрити для себе світ української духовності, історії, традиції та культури. Щороку СУМ в Україні організовує всеукраїнські та регіональні табори для дітей і молоді (виховно-відпочинкові, вишкільні, спортивні, мистецькі, мандрівні, краєзнавчі), бере участь у заходах, організованих за ініціативою Світової управи СУМ.
В наші дні організація розвивається, змінюється, у неї з’являються нові напрямки праці, але незмінним є пріоритет, закладений у головному гаслі СУМ – жити й працювати на славу Бога й України.
- Деталі
- Автор: Л. Опришко
- Перегляди: 289
Рекомендації до програми «Літні канікули з книгою»
На бібліотечних полицях чекають своєї черги казкові герої, пропонують нужденним послуги всесвітньо відомі детективи, чекають продовження марсіанські хроніки і лякають прихильників велетні-динозаври. Книга і читання є вихователями не тільки інтелекту. Вони є справжніми вихователями людських душ. Тому головним завданням бібліотек було і залишається виховання культури читання, любові до книги.
Проблема залучення молоді до читання книжок постала давно, а на сучасному етапі стала глобальною. У зв’язку з цим уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023-2032 роки «Читання як життєва стратегія» (розпорядження від 03 березня 2023 № 190-р) та операційний план її реалізації, який в сучасних умовах є складовою гуманітарної безпеки України.
Дитяче читання – важливий потенціал майбутнього нації. У дітей, які багато читають, краще розвинені мовлення, інтелект, логічне, творче мислення, вони володіють здатністю розв'язувати нестандартні задачі, краще розуміють інших. Держава докладає чималих зусиль, спрямованих на стимулювання читацької активності українців.
Кроком до популяризації української книги є програма «єКнига», якою можна скористатися за допомогою застосунку «Дія». Всі українці, яким цього року виповнилось 18 років, мають право на грошову допомогу від держави на придбання книжок. Сума цієї допомоги – 908 грн. Крім того, через рік після закінчення воєнного стану, при народженні дитини таку допомогу зможе отримати один із батьків чи її законний представник.
Обрані саме ці категорії, щоб заохотити молодь читати книги та підтримати сім’ї з маленькими дітьми, сприяючи розвитку любові до читання з самого дитинства.
- Деталі
- Автор: Н.П.Пономаренко
- Перегляди: 186
Біобібліографічна довідка
Любов Пономаренко народилась 25 травня 1955 року в селі Іванківці Срібнянського району на Чернігівщині. Батьки – педагоги. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені М. В. Гоголя (1978). Працювала вчителем російської мови та літератури на Срібнянщині, завідуючою відділом в Срібнянській райгазеті. З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала в школах та редакціях райгазет Оржицького і Гребінківського районів. З 1999 року – власний кореспондент газети "Зоря Полтавщини". Мешкає і працює в м.Гребінка.
Перші публікації поезій з’явилися в журналі «Дніпро» та газеті «Літературна Україна». У 1984 році побачила світ і перша збірка малої прози «Тільки світу». Невдовзі публікації Люби з’явилися в інших вітчизняних часописах. Перша книга прози Любові Пономаренко – збірка «Тільки світу» (1984) вийшла з передмовою В. Дрозда – «Голосом рідного краю». Наступна збірка оповідань, новел і повістей Пономаренко «Дерево облич» викликала досить гучний резонанс і в Україні, і за її межами. Відома письменниця Любов Пономаренко дала читачам новаторські твори в українській сучасній прозі загалом. За цю книжку письменниця отримала літературну премію імені Олеся Гончара.
Літературу Любов Пономаренко вважає не просто своїм захопленням, а справжнім порятунком, Вічним Містом, де вона знаходить притулок для душі. Щирість, відвертість і життєдайне тепло її оповідань привертають увагу читача. Її вважають майстром лаконічного слова, місткого образу, художньої деталі. Любов Пономаренко працює в руслі як класичної української новели, оповідання.
Наша сучасниця, талановита письменниця, має нагороди та відзнаки: Літературна премія «Благовіст» (1999); Літературна премія імені Олеся Гончара (2000); Полтавська обласна премія імені Панаса Мирного (2005); Полтавська обласна премія імені Леоніда Бразова (2012), Чернігівська обласна літературно-мистецька премія ім. М. Коцюбинського (2016).