Щорічно, у квітні відзначають «День пам’яток і визначних місць». Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.
На сьогоднішній день ситуація в Україні не радує - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.
Україна – держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки – перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.
Представляємо вашій увазі віртуальну виставку, яка ознайомить вас з літературою на дану тематику, що зберігається на полицях бібліотеки-філіалу №2.
1. Кудрявцев Л. О. Град над Борисфеном. Ілюстрована історія вулиць і майданів Києва / Л. О. Кудрявцев. – Київ : Вища школа, 2007. – 295 с.
Ця книжка знайомить читача з вулицями і майданами столиці України – красеня Києва. Урбаністично-ландшафтні комплекси міста є взірцями різних епох архітектурного фонду країни. Автор не тільки привертає увагу читача до найвідоміших і найцікавіших в архітектурному відношенні вулиць, а й захоплено розповідає про менш відомі Гоголівську, Предславинську, Тургенівську. Окрасою видання є унікальні архівні фотографії кінця ХІХ – початку ХХ століття.
2. Марголіна, І., Ульяновський, В. Київська обитель святого Кирила. – К.: Либідь, 2005. – 325 с.
У цій книзі вперше представлена повна історія Кирилівської обителі упродовж ХІІ -ХVІІІ ст. На підставі знайдених архівних документів детально змальовано духовне та побутове життя монастиря – його ігуменів, братії, прочан, як і систему господарювання та боротьбу за землі і рухоме майно, принципи й обставини прийняття послушників і монахів, зв'язки обителі з козацтвом і Січчю.
3. Україна – Польща: спадщина століть : Альбом. – Київ : Грані-Т, 2007. – 160 с.
Даний альбом – спроба зламати стереотипи сприйняття минулого, показати надзвичайно цікаві епізоди українсько-польських перемог у контексті архітектурного мистецтва. Яскраво ілюстрований альбом пропонує читачеві познайомитися з архітектурною специфікою, на фоні якої розгортались важливі події української та польської історії.
4. Толочко, Л.І. Храми Києва /Л.І. Толочко, М.Г. Дегтярьов. – К.: Техніка, 2005.–176 с.
Поділ – один з найдавніших торговельно-ремісничих районів Києва, де здавна будувались християнські храми.
Автори архітектурних споруд – зодчі, іконописці, народні майстри, умільці – вклали в їх будівництво весь свій талант, багате уявлення про красу та світосприйняття, любов до рідного краю. Багато сакральних споруд Подолу стали шедеврами будівничого мистецтва.
Особливу увагу приділено храмам часів бароко і класицизму.
5. Александрович, В.С., Ричков, П.А. Собор святого Юра у Львові. – К.: Техніка, 2008.– 232с.
Книгу присвячено багатовіковій архітектурно-мистецькій історії однієї з найвизначніших християнських святинь Львова – собору св. Юра, який протягом багатьох сторічь був важливим осередком духовного і культурного життя на західноукраїнських землях. Висвітлюються суспільно-історичні обставини становлення та еволюції Святоюрського ансамблю. Розповідається про архітектурно-стилістичні особливості храму, що належить до найкращих здобутків вітчизняної культури.
6. Вечерський, В. Гетьманські столиці України /В. Вечерський. – К.: Наш час, 2008. – 320 с.
Книжка присвячена малодослідженому феномену української історії та культури – тим містам, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату – так званої Гетьманщини з 1654 р. до 1782 р. Це автономне державне утворення, що постало в горнилі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, відіграло провідну роль у формуванні української національної ідентичності. Адміністративними центрами гетьманської України в ті часи були послідовно міста Чигирин, Батурин, Глухів. Сьогодні вони є основними «віхами національної історії», в них створені національні історико-культурні заповідники. Розповідь про ці міста дозволить спростувати чимало задавнених стереотипів.
7. Киркевич, В.Г., Віроцький, В.Д. Гетьманська столиця Батурин. – К.: Техніка, 2007.–192 с.
У книзі розповідається про долю містечка, що тісно пов’язана з боротьбою українського народу за свою незалежність, про спроби назавжди стерти з людської пам’яті навіть його назву, про розпочату відбудову найвидатніших архітектурних і духовних пам’яток Батурина, який має стати одним з найвідоміших і найвідвідуваніших міст нашої держави та свідченням шани до відомих і невідомих героїв України.
8. Буневич, В.Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. – Х.: «Издательство САГА», 2008. – 449 с. 41 ил. – (репринтное воспроизвед. издания Полтава: Типолитогр. Губернск. Правл. 1902 г).
Увазі читачів пропонується репринтне відтворення книги, що вийшла у 1902 році, але не втратила свого значення і тепер. «Записки о Полтаве и ее памятниках» є однією з перших історій міста Полтави, що охоплюють її історію з найдавніших часів.