Відома українська письменниця, поетеса, публіцистка, літературознавиця, есеїстка, громадська діячка і публічна інтелектуалка Оксана Забужко 19 вересня святкує 65-річчя.
Як письменниця вона дуже затята до роботи, до визначення життєвих орієнтирів, які тільки і можуть втримати людину в межах людяності й честі. Як жінка вона кокетлива у спілкуванні й вишукана у вподобаннях. Вона дуже іронічна і в’їдлива – і як письменниця, і як жінка. Помножте це на талант, характер і чітку громадянську позицію. І отримаєте вибухове єство Оксани Забужко. Вона – одна з небагатьох українських письменників, які живуть на гонорари від написаних книг. Хоча, значна частка доходу – все ж від книг, виданих за кордоном.
Майбутня письменниця народилася в місті Луцьку, у шістдесятницькій родині з давніми історичними традиціями. Писати вірші Забужко почала, за її словами, «з дописемного віку» і дебютувала з віршами в періодиці у дев’ять років. А широку популярність їй приніс роман «Польові дослідження з українського сексу».

Перший роман вийшов у 1996 році і викликав бурхливі та суперечливі реакції критиків і читачів. Письмо Забужко – стилістично новаторське і інтелектуально провокативне – викликало нерозуміння з боку деяких вітчизняних критиків, незнайомих із здобутками світової критичної думки і фемінізму зокрема. Водночас читачі сприйняли роман дуже добре, він став першим бестселером незалежної України і дав старт українському книжковому ринку. Він визнаний «книжкою, що найбільше вплинула на українське суспільство за 15 років незалежності» за соціологічним опитуванням агенції «Еліт-профі», яке було в серпні 2006 року. Найвідоміша книга Оксани Забужко у жанрі нон-фікшн — «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007), а «Музей покинутих секретів» (2009) віднесено до списку 20 найкращих романів століття.

Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, окремими книжками виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції. Поезії Забужко покладені на музику багатьма українськими та зарубіжними композиторами.
Серед її літературних нагород – премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002); відзнака «Золотий письменник України» (2012), Національна премія України імені Тараса Шевченка (2019), премія «Women In Arts» (2020) та ін.

Працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ пропонують ознайомитися з власним списком 10 улюблених українських романів XIX-XX століть Оксани Забужко, які вона в 2024 році опублікувала у Фейсбуці.
Письменниця відзначила, що її топ – це явище «винятково суб’єктивне і смакове». Тож у своєму переліку зібрала те, що вплинуло саме на неї. «Мій список ні на що не претендує, складений був суто «для себе» з романів, які я люблю і перечитувала («перечитуваність» – це мій головний обов’язковий критерій!), і я сама була приємно заскочена тим, скільки позицій у мене (виявляється!) співпало з фаховими філологами», – написала Оксана Забужко.
Також вона додала, що буде рада, якщо її список змусить когось сходити до бібліотеки або й відкрити нового для себе класика:
- «Старе гніздо й молоді птахи», Василь Мова (Лиманський)
- «Повія», Панас Мирний
- «Перехресні стежки», Іван Франко
- «Місто», Валер’ян Підмогильний
- «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію», Майк Йогансен
- «Майстер корабля», Юрій Яновський
- «Людолови», ЗінаїдаТулуб
- «Без ґрунту», Віктор Домонтович
- «Сестри Річинські», Ірина Вільде
- «Роман про добру людину», Емма Андієвська
Прислухайтесь до поради відомої письменниці та завітайте до бібліотеки, щоб прочитати рекомендовані книги!

