Не всі письменники воліли називатися своїм іменем. З тих чи інших причин вони обирали собі псевдоніми. Псевдонім – це вигадане ім’я, яке використовується в публічній діяльності. Часто це пояснюється тим, що люди бачать своє нове ім’я більш відповідним своїй творчості та своїм думкам. Іноді псевдонім беруть для того, щоб замінити довге ім’я або не підкреслювати свого походження. Працівники Центральної бібліотеки Полтавської МТГ розкриють таємниці псевдонімів відомих письменників.
Дара Корній – Мирослава Замойська
Доньку Мирослави Замойської звати Даринка, і це саме вона сподвигла пані Мирославу до вигадування історій. Тому і Дара. А Корній – дівоче прізвище її мами і прізвище її дідуся, якого так багато у творчості письменниці. Це старий добрий чоловік, котрий розмовляє з деревами, з божими комахами, котрий на різдвяну вечерю запрошує до себе на гостину Мороза та Чорнокнижників, вміє танцювати танець сонця (аркан), знає про вічність і має в серці дивовижну філософію, яка так тісно переплела ті знання, котрі він отримав від предків і які принесло християнство, що відділити одне від одного дуже важку. «Світ – вертеп? Чи цей світ храм? Як для кого, – казав її дідусь. – Бо можна бути найбільшим грішником для одних і водночас стати святим для інших». Тому і Дара Корній.
Люба Клименко – Марина Гримич
Цікавою письменницею є Люба Клименко (насправді це один псевдонімів, за яким маскується відома науковця та літераторка), яка написала п'ять романів у 2008-2010 роках, найпопулярнішим із яких є «Пор'ядна львівська пані». На момент появи письменниці Клименко Марина Віллівна Гримич уже була відомою науковицею, очільницею успішного видавництва і авторкою «Фріди» та «Мак червоний у росі...», проблемних глибоких романів. Але після другої книжки пані Люби «Великий секс в Малих Підгуляївцях» стиль пані Клименко став очевидно впливати на прозу уже Марини Віллівни. Інтрига, хто ж авторка такої прекрасної та нереально смішної сучасної української прози, зникла. І ще: навряд чи видавець довго розмірковував, чи братися за романи пані Клименко. Всі книжки її оприлюднювало видавництво, яке очолювала Марина Гримич.
Роберт Гелбрейт – Джоан Роулінг
У квітні 2013 року з друку вийшов дебютний роман нікому не відомого письменника Роберта Гелбрейта. Детектив «Поклик зозулі» був проданий накладом у 1500 примірників та отримав схвальні відгуки критиків. Одна фахівчиня, Індія Найт, навіть написала на своїй сторінці у соцмережі, що роман занадто добрий, аби бути дебютним. Так розпочалось журналістське розслідування, в ході якого з’ясувалося: Роберт Гелбрейт – це Джоан Роулінг власною персоною! Авторка всесвітньо відомої серії про Гаррі Поттера просто не хотіла використовувати своє ім’я, аби «розкрутити» нову книжку, тож вирішила «сховатися» під чоловічим псевдонімом. Перевірку на письменницькі здібності Роулінг вдруге пройшла успішно.
Знаймо наших письменників, їх «таємні» імена, адже знання – то сила!