Для того, щоб приховати справжнє ім’я, здавна письменники використовували самоназви, якими підписували твори. З тих чи інших причин вони обирали собі псевдоніми. Щоб не «заплутатись» в іменах та псевдонімах української літератури, працівники Центральної бібліотеки Полтавської МТГ продовжують «знайомити» читачів з відомими незнайомцями вітчизняної літератури XIX – XX століть.

Панас Карпович Саксаганський – Панас Карпович Тобілевич. Класик української літератури обрав собі літературним псевдо від назви річки Саксагань, що текла поруч.

Малий Мирон, Джеджалик, Один із русичів м. Львова, Paula Z., Іван Живий, Хома Брут, Віршороб, Голопупенко – Іван Якович Франко.

Василь Барка - Василь Костянтинович Очерет

Залишившись у роки Другої світової війни на чужині, письменник переймався долею родини, яка була в Україні, та намагався оберігати її. Про це свідчить його ініціатива взяти аж два псевдоніми (інший менш відомий – Іван Вершина), аби тільки родина була у безпеці. Псевдонім Барка обрав собі, дивлячись на барки, які розвантажував, і порівнюючи себе з ними («тягнуться по річці туди-сюди, несучи на собі те, що людям потрібне»).

Олександр Олесь - Кандиба Олександр Іванович

Олесем (Олесиком) його називала дружина. У результаті поет почав друкувати інтимну лірику (а згодом й інші твори) саме під таким псевдонімом.

Знаймо наших письменників, їх «таємні» імена, адже знання – то сила!