У день народження Великого Кобзаря відбулася церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року. В номінації «Література» премією відзначили Ярину Чорногуз за книгу поезій «[dasein: оборона присутності]» та Дмитра Лазуткіна за поетичну збірку «Закладка»…
Поетка, бойова медикиня та розвідниця. Єдина жінка в 503-му батальйоні морської піхоти. Ярина Чорногуз: «[dasein: оборона присутності]». Ці тексти Ярина написала за півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки. Це своєрідні листи з фронту, листи з передової – листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Поет, журналіст, телеведучий, воєнний кореспондент Суспільного, проходить військову службу у складі 47 ОМБр «Маґура». Дмитро Лазуткін: «Закладка». «Я не розділяв тексти з цієї книги на написані до і після повномасштабного вторгнення. Адже передчуття великої війни так чи інакше виринало й накочувалося, мов сталеві хвилі. А вірші виринали з цього туману – як прибережні вежі. Це моя хроніка подій, це моє відчуття часу, це моя музика розпачу і хвилювання, це моя любов, що зустрічає весну на розваленій зупинці деокупованого міста», – це книга таємниць, відкриттів та болісних прозрінь. Тут немає місця римам, а жорсткий порядок слів віддзеркалює реальність.
У своїй короткій промові Дмитро Лазуткін згадав імена безвісти зниклих поетів і військовослужбовців Бориса Гуменюка та Миколу Леоновича. Закликав усіх читати їхні вірші, адже поети живі – допоки їхні вірші читають люди.
Поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Тарас Шевченко: «Кобзар».
Цей допис підготували працівники бібліотеки-філії №1 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.
Читаймо, бо ми того варті!