26 жовтня, в переддень Дня української писемності та мови, до бібліотеки-філії №4 завітали діти та їх батьки на літературну годину.

Говорили про багатство рідної мови, її красу, оспівану в дитячих віршах, розгадували загадки, шаради, підбирали пестливі слова. Навіть в синонімах і антонімах розібралися.

До веселої компанії приєдналися мами: захотіли повернутися в дитинство. Разом з дітьми слухали, відгадували, підказували, навіть дискутували. Всім присутнім сподобалася легенда про українську мову.

«Мова й писемність подарувала нам книги, а письменникам – дар оповіді», - ділився серйозними думками першокласник Юра. 

Ще в садочку дітворі подобалося слухати казки полтавської казкарки Тетяни Луньової. Тому сюрпризом для маленьких читайликів стала мандрівка сторінками книги «Зайченятко У». 

У казкових звірят Тетяни Луньової все відбувається так само, як і в дітей. Вони дружать, сваряться, миряться, грають у футбол, допомагають мамі. «Навіть бешкетують, як хлопчики й дівчата», - погодилися маленькі гості.

Казка написана легко та цікаво. Яскраві сторіночки, цікаві й пізнавальні завдання. Все, про що розповідає авторка, можна відшукати на малюнках книги. Наприклад, є назви різних дерев, квіточок, страв і, навіть, музичних інструментів.

Мандруючи сторінками казки, говорили з дітьми про дружбу і підступність, недовіру й відповідальність, щирість і заздрість. 

Навіть мама Полінки здивувалася: «Цю казку можна сміливо назвати філософською, хоча написана вона чудовою зрозумілою для всіх мовою».

Доки діти виготовляли зайчиків-вуханчиків, мама встигла пів книги прочитати. 

Та головне, що всі зрозуміли, яку силу має мова. За годину вона всіх об’єднала, надихнула на цікаві розмови, подарувала натхнення, спонукала до творчості.