Кожному історичному періоду відповідає якась видатна особистість. Так, і на зорі становлення Київської Русі відомі князі, які об'єднували народ і території, хрестили наш народ і зміцнювали нашу державу. До таких безумовно належав великий Київський князь Ярослав Мудрий. Відомо, що він народився близько 973 року. Отож, 2023 ми відзначаємо 1040 років з часу народження цієї визначної особистості. Бібліотека-філія №12 запрошує пригадати цього великого правителя, державника й політика.
Ярослав Мудрий по праву вважається одним з найбільш величних правителів не тільки Київської Русі, а й Європи. За роки свого правління він вивів Київське князівство на новий рівень світового розвитку. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти «на рівних» з багатьма європейськими країнами.
За правління князя Ярослава Мудрого була укладена "Руська правда" — перший письмовий звід права, в якому прописувалися права на власність та заходи в разі її порушення.
Першими досягненнями Ярослава вважається його повна перемога над давніми ворогами — печенігами. На честь цієї події у Києві було споруджено собор, названий Софійським. Собор і до цього часу прикрашає Київ!
Князь Ярослав Мудрий призначив (близько 1051 року) митрополитом київським слов'янина Іларіона, а не грека, як велося до того, що послабило візантійський вплив на Русі.
За Ярослава з'явилися перші християнські монастирі Русі. За князя Ярослава мудрого було відкрито перші школи в монастирях. За наказом князя навколо Києва було поставлено кам'яну стіну, а біля неї споруджено Золоті ворота, що стали справжньою окрасою Києва.
У літописах князь характеризується як людина з добрим розумом та хоробрим на раті. Він був людиною, яка любила читати, багато зробив для появи книг, переписаних з грецької мови ченцями.
Його називали тестем Європи через укладення низки династичних шлюбів: сам Ярослав взяв за дружину шведську принцесу Інгігерду, сина Ізяслава одружив з донькою польського князя Мешка II, сина Святослава — з дочкою німецького графа Леопольда фон Штаде, доньки князя Ярослава стали королевами: Франції (Анна), Угорщини (Анастасія), Норвегії і Данії (Єлизавета), за польського короля Казимира вийшла заміж сестра Ярослава Доброніга.
Великий будівничий — за його князювання було широко запроваджено кам'яне будівництво, засновано міста Корсунь, Юр'їв, Гюргів (Біла Церква), засновник першої бібліотеки в Київській Русі, який "населяв книжними словесами серця людей".
2 лютого 1054 у Вишгороді на руках свого улюбленого сина Всеволода князь Ярослав Мудрий помер. Він покнязював 37 років і залишив по собі могутню державу, з якою рахувалися в світі.
Знайшов вічний спочинок у київському храмі, збудованому в ім'я Святої Софії, премудрості Божої за зразком храму Софії у Константинополі.
