Його книжки було вилучено з бібліотек, твори не друкувалися, ім’я не згадувалося два десятиліття. Руденко Микола Данилович (19.12.1920–01.04.2004) – письменник, поет, філософ, громадський і політичний діяч, правозахисник, дисидент.

Він народився на Донбасі, воював з гітлерівським нацизмом, був тяжко поранений. Нагороджений орденами Червоної зірки, Великої Вітчизняної війни І ступеня, 6 бойовими медалями.

«Якби не пройшов військового, а відтак, окопного загартування – не повернувся б із концтаборів, як не повернулися мої побратими Василь Стус чи Олекса Тихий», – напише він пізніше у своїх спогадах.

Член Спілки письменників України та КПСС, був виключений з партії та репресований за правозахисну діяльність та «антирадянську пропаганду». На долю Миколи Руденка випало і «лікування» в психіатричній лікарні, і табори суворого режиму з подальшим засланням.

Микола Руденко - співзасновник Української Гельсінської групи. Про те, що членів Української Гельсінської спілки переслідують, знали у світі. Їх намагалися підтримувати. Зокрема, Артур Кларк – автор блокбастера «Космічна одіссея», назвав своїх героїв на честь радянських дисидентів, зокрема і Руденка.

Організатори УГГ. Микола та Раїса Руденко, Зінаїда та Петро Григоренки, 1970-ті роки

1987 р. вимушений виїхати з СРСР, відтак указом Горбачова був позбавлений радянського громадянства за «действия, порочащие высокий статус…». Працював на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки». У вересні 1990 подружжя Руденків повернулося в Україну, поновлене в громадянстві та в 1991 реабілітоване. У 1993 М.Руденко отримав Державну премію України ім.Т.Шевченка. Зі здобуттям Україною незалежності твори письменника й ученого повернулися до читача.

Книга Миколи Руденка «Вибране» чекає на вас у фонді бібліотеки-філії № 5.