До бібліотеки-філії №4 завітали дев’ятикласники ліцею №31, які вважають, що саме затишний простір книгозбірні надихає їх на філософські роздуми. Тему для обговорення запропонувала закохана в літературу й поезію Людмила Мандрегеля. Вірш Джонатана Ріда з подвійною назвою "Я - частина втраченого покоління" і "Є надія" став імпульсом для філософських роздумів.
До речі, старшокласники не знали про подвійність вірша Джонатана Ріда. Тому із запропонованих для обговорення питань, вибрали найсерйозніше: що означає бути частиною "втраченого покоління"?
Щоб відчути, про що вели розмову у філософському кафе, прочитайте вірш, який викликав бурхливе обговорення.
А тепер прочитайте вірш знизу вгору.
Цей "білий вірш" читається в обидві сторони як символ двох протилежних сюжетів розвитку людства. Який з них обирати - вирішувати вам самим.
Світлі й мудрі (не дитячі) думки дев’ятикласників, впевненість у своїх думках, небажання бути частиною "того" покоління, віра у себе, у свої сили викликають повагу.
Між іншим, юнаки й дівчата нікого не засуджують. Навпаки, вони хочуть зрозуміти "те" покоління. Разом з тим відстоюють право на свободу вибору, бути такими як є, приймати рішення, помилятися, вчитися, розвиватися.