11 квітня - Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. Дахау, Бухенвальд, Аушвіц, Майданек, Освенцим, Вестерборк, Треблінка, Заксенгаузен, Маутхаузен... З 1933 по 1945 роки нацистська Німеччина та її союзники створили більше 44000 концентраційних таборів. Вони були побудовані по всій Європі де ступила нога нациста.
Була створена велика машина смерті для знищення людства. Під час війни 1941-1945 рр. в таборах смерті були не тільки військові полонені, а і велика кількість цивільного населення, які були депортовані з окупованих нацистською Німеччиною територій. Когось було відправлено на примусові роботи до Німеччини, а когось прямо до місця, де в людини майже не було шансу вижити.
Тяжка праця, неналежні умови, виснаження голодом, знущання, тортури, різного виду медичні експерименти над всіма без виключення, будь то діти, жінки, чоловіки, люди похилого віку. Особлива ненависть у нацистів була до людей єврейської нації. Їх депортували, привозили до табору, де їх роздягали і відправляли в газові камери. Газові камери були встановлені у більшості таборів, для того, щоб полегшити повсякденну справу вбивства в'язнів, які були занадто слабкі, або хворі для виконання робіт.
За весь цей час, в таборах смерті було знищено понад - 3164880 людей, а ще понад 3,5 мільйони людей у таборах для військовополонених. Лишень після капітуляції Німеччини, з таборів смерті було звільнено всіх, хто ще залишився в живих...
Дуже тяжко, особливо зараз, в наш час, коли росія розв'язала війну проти України, писати ці рядки. Немов все повторюється, тільки за іншим сценарієм.
Все своє свідоме життя, вивчаючи історію, читаючи про жахи війни, не можна було й подумати, що це знову колись трапиться. Знищуються міста та села, катують, гвалтують та вбивають мирне населення, депортують з окупованої місцевості на територію росії і дорослих, і дітей. Та яким би не був сценарій цієї жорстокої війни проти нашої держави, проти нашого народу, ворогу не вдасться зламати та перемогти дух українців.
Оглядаючись назад і дивлячись з болем на реалії сьогодення, ми змушені сказати, що лозунг "Ніколи знову!" не спрацював...
Допис підготувала працівник Абазівської бібліотеки-філії Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.