20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Цього дня ми вшановуємо відвагу, силу духу й стійкість наших громадян, які віддали найдорожче ‒ життя ‒ під час Революції гідності (листопад 2013 року ‒ лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України. Бібліотека – філія №12 пропонує всім ще раз згадати цей подвиг.
Революція 2013-2014 років відбулася ціною понад ста життів. Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім'я вищих ідеалів, одним із яких була гідність.
Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і рух спротиву 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни. Революція Гідності стала найбільшим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір. Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності.
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.
Герої не вмирають!
Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок, тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі… Ті, для кого справедливість, гідність, свобода, Україна – були не просто словами, а сенсом їхнього життя.
Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою знищення. Але завжди у такі періоди найкращі сини і дочки України піднімались на захист своєї землі.
Холодними зимовими днями і ночами на Майдані пліч-о-пліч стояли українці і євреї, вірмени, грузини. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
20 лютого 2014 року став днем початку нової історії нашої держави. Тоді Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене горем і журбою… Нам завжди болітимуть їхні рани… Наші серця назавжди обпалені сльозами їхніх матерів і батьків, дружин і дітей, братів і сестер…
Небесну Сотню пам’ятатимуть завжди, про них обов’язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не вмирають!
