29 січня у віці 93 років відійшов у засвіти український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, автор тексту найвідомішої української пісні «Два кольори», поетичних книг «Моя земля», «Чорна нитка», «Правда кличе», перекладач світових сонетів (серед блискучих зразків – його переклад повного зібрання творів Шекспіра в VI томах), поет-трибун Незалежності Дмитро Павличко.

Дмитро Павличко — лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка та Герой України. Це звання поет отримав у 2004 році "за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність". Віршами Дмитра Павличка означився початок українського шістдесятництва - яскравого, новаторського, протестного, враз розбуялого багатством тонів і барв.

Протягом життя поет мав активну громадянську позицію. Письменник був одним з організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, першим головою Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. Поет є також одним з авторів Декларації про державний суверенітет України.

У 2004-му, в одному із сонетів збірки "Покаянні псалми" Дмитро Павличко написав рядки, що стали, вочевидь, його особистою молитвою за Україну і не втратили для нього актуальності і через багато років після їх створення.

Допис підготували працівники сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ.