У бібліотеці-філії №4 відбулась творча зустріч-знайомство з поетесою, телерадіоведучою, журналісткою, художницею, акторкою Оленою Никифоренко. 

Гостя розповідала і читала свої поезії, ділилася цікавими історіями зі свого журналістського життя і знову читала вірші. Лунала музика, звучали пісні на вірші пані Олени. Завдяки непересічній харизмі, любові до людей та почуттю гумору розмови шанувальників її творчості органічно доповнили прекрасну атмосферу вечора.

Поетична зустріч «Іди і роби!» зібрала справжній аншлаг.

Прагнення тепла, сонця, любові – вічні істини існування людини у світі. Кожна поезія Олени Никифоренко із збірки «Ілюзії» випромінює своє світло: то яскравий спалах, то сумовитий, інколи аж тривожний відблиск, а усе це в сукупності й творить дивосвіт, якусь калейдоскопічність спонтанних порухів жіночої душі. 

«Коли читає свої поезії Олена Никифоренко, - ділилася Любов Іванівна думками, - то душа її перетворюється на скрипку із туго натягнутими ніжними струнами. Навіть лячно необережно поворухнутися, щоб бува, не налякати, щоб зненацька струни ті не порвалися…»

«Її поезія дихає тим, чим наповнена сама ця Жінка-усмішка. Внутрішній світ пані Олени надзвичайно багатогранний», - серйозно зауважила після зустрічі 15-річна Ліза.

Це правда. Поезія Олени Никифоренко особлива. Про це говорила і лідерка проєкту «Джульєта» Яна Патлань, розповідаючи історію їхнього знайомства. Співала романси Людмила Костенко, неперевершений був у виконанні пісень Євгеній Марусіч.

Потім знову кришталевим голосом Олени лились поетичні рядки, які знайшли свою дорогу до кожного присутнього в залі людського серця. Було все – любов, Україна, філософія, Полтава, війна… Але головне, що хотіла донести під час поетичної зустрічі Олена Никифоренко - що ми всі непереможні та щасливі, не завдяки, а всупереч всьому. Що світ навколо нас прекрасний. Тільки треба побачити його красу.