Недарма кажуть, що кохання — це хімія, яка виникає зовсім раптово і часом абсолютно непередбачувано. Скажімо, до персонажа фільму чи книги. І якщо закоханість у кіногероїв легко пояснити як мінімум симпатією до їхньої зовнішності, то з героями улюблених романів, повістей та оповідань дещо складніше. Багатьом із нас знайоме почуття прихильності до... персонажів із книг — правда, далеко не кожен здатний пояснити таку закоханість.
Чарівна сила уяви
Любов саме собою почуття загадкове, але ще дивнішою може здатися захопленість вигаданим персонажем. Як, наприклад, можна прив'язатися до людини, яку ми ніколи не бачили і яка ніколи не існувала насправді? Відповідь проста: в усьому винен талант письменника і... наша уява, яка охоче домалює вигляд коханого і навіть позбавить нас сну. Все як у справжньому житті, з тією різницею, що з літературним героєм нам ніколи не вдасться зустрітися, не кажучи вже про більше. Найчастіше, прагнучи знайти свою другу половинку, ми створюємо в голові якийсь ідеал, можливо, навіть нездійсненний.
Коли мозок вирішує сам, що вам потрібно
Вчені давно з'ясували: практично всі процеси в нашому організмі (включно з романтичною закоханістю) можна легко пояснити. Подобається вам це чи ні, але ніжну прихильність до того хлопця з сусіднього під'їзду і трепетну любов, наприклад до містера Дарсі, наш мозок сприймає однаково. Справа в тому, що останні дослідження мозкової активності показали: наша свідомість не робить відмінностей між читанням про якийсь чуттєвий досвід і переживання цього досвіду в реальності — в обох випадках стимулюються одні й ті самі області мозку. Значить, зіштовхуючись з описом персонажа в тексті, ми ніби зустрічаємося з ним по-справжньому і цілком імовірно, закохуємося. Особливо, якщо цей хтось повністю відповідає нашим запитам.
Читаючи книгу, ми співпереживаємо персонажам так, як співпереживаємо друзям або випадковим перехожим на вулиці. У науці вміння розпізнавати і відчувати емоції іншої людини називається емпатією, і саме здатність до неї пояснює нашу закоханість у літературних персонажів.
Відчувати симпатію до вигаданого героя виявляється простіше, ніж до реальної людини із плоті та крові. Чому? Все дуже просто: ми маємо можливість досконало вивчити героя книги — його звички, поведінку; тобто вигаданого персонажа ми можемо пізнати ближче, ніж іноді когось із родичів.
Любов до вигаданих людей можна дбайливо зберігати у своєму серці, але обмежувати себе тільки світом літератури не варто. Напевно, якщо придивитися уважніше, і у вашому оточенні виявиться той чи та, які не тільки не поступляться містеру Дарсі, Шерлоку Холмсу, або Ірен Адлер, але й багаторазово їх перевершать. А поки, пропонуємо згадати улюблених героїв книг, які встигли полюбитися мільйонам жінок та чоловіків та отримати насолоду від відео презентації «Якщо закохатись, то тільки в ТЕБЕ!» від бібліотеки-філіалу №2.