5 травня минає 115 років від дня народження Ірини Вільде, волелюбної та нескореної письменниці, що є уособленням міцності духу та стійкості характеру української жінки. Крім видатних художніх творів, з-під її пера вийшло листи до Сталіна на захист української мови та численні звернення до органів радянської влади в обороні українських дисидентів.

Письменницький голос Ірини Вільде був голосом бунтівливої ​​модерної жінки. Її справжнє ім'я - Дарина Полотнюк, а від псевдоніма «Ірина Вільде» був обраний нею не випадково, «Вільде» у перекладі з німецької означає «Дика». Саме під цим псевдонімом її знає світ.

Цій дивовижній жінці випало жити в трагічні й не надто сприятливі для творчості часи. Ірина Вільде та її батьківщина була причетною до повстанських рухів за незалежність, що становило велику небезпеку не лише для творчості, а й для життя. Тому, звісно, ​​письменниці довелося приховувати і причину розстрілу чоловіка, і власну приналежність до молодіжних українських організацій, і долю двох рідних братів, змушених емігрувати після враження повстанського руху.

1jpgХудожня довершеність творів Ірині Вільде була вражаючою. Романи "Сестри Річинські", "Повнолітні діти", повісті "Метелики на шпильках", "Б'є восьма" викликали у радянських критиків двоякі відчуття. З одного боку, твори такого неперевершеного стилю написання не можна було залишати без уваги. Але ж пропонувати радянському читачеві трепетні та чуттєві старосвітські історії, написані жінкою із сумнівною біографією, вважалося мало не ідеологічною диверсією. Звісно, ​​авторка мала нівечити текти, вписуючи білими нитками те, що могло б задовольнити радянську владу.

Але, незважаючи на всі віхи долі, Ірина Вільде змогла реалізувати свій талант і залишатися вірною своїм найдорожчим ідеям і цінностям.

Письменниця підтримувала дружні стосунки з широким колом творчих особистостей, котрі, як і вона, згодом увійшли в історію культури своїх народів. Ірина Вільде любила людей. І люди любили її. Кожен, хто мав щастя зустрітися з нею особисто хоч раз у житті, ніколи цього не забував, бо вона була і залишається незабутньою.

Видатну українку внесли ЮНЕСКО до славнозвісних людей ХХ-го століття та ІІ-го тисячоліття. Її твори перекладені багатьма мовами світу: німецькою, угорською, чеською, польською, російською, румунською та іншими. У 2007 році було засновано Всеукраїнську літературну премію імені Ірині Вільде.

Від дня народження Ірини Вільде минає 115 років, проте тільки після 100-річчя, її ім'я повертається із несправедливого та незаслуженого забуття. Хай і не так голосно, як пасувало б її імені.

Тож запрошуємо вас до бібліотеки-філії №3 насолодитися творчістю видатної українки Ірини Вільде, вільний голос якої лине справедливістю через роки та десятиліття.