Читання молитов перед боєм – невід’ємний атрибут воїнської традиції. З давніх-давен воїни звертались до своїх богів і предків, щоб ті скріпили їх дух і руку в майбутній битві: молитва заряджає енергією, додає впевненості та рішучості…
«Молитва українського націоналіста» спрямована не до якогось абстрактного і далекого божества: воїн звертається до найсвятішого, що у нього є, до України! України, за яку готовий без вагань віддати своє життя…
Україно, Свята Мати Героїв. Зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного завойовника батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат революцій, радісним гомоном Софійських дзвонів. Нехай душа моя в тобі відродиться, славою твоєю опроміниться, бо ти, Пресвята, все життя моє, бо ти все щастя моє. Задзвени мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в похмурі ранки, принеси мені зойки катованих у льохах, у тюрмах і на засланнях. Щоб віра моя була гранітом, щоб росла завзяттям міць, щоб сміло йшов я в бій, так, як йшли герої за тебе Свята, за твою славу, за твої святі ідеї. Щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів твоїх, невинну кров помордованих дітей твоїх, величну смерть героїв української нації і тисяч інших незнаних нами, що їх кості порозкидані або тайком поховані. Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму, страху нехай не знаю я, й не знаю що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму, зрости мене до ясних чинів. для тебе в чинах нехай знайду я смерть, солодку смерть в муках за тебе, і розпливуся в тобі та вічно житиму в тобі. Відвічна Україно: свята, могутня і соборна!
«Молитву українського націоналіста» було написано кров’ю на стіні в’язниці у 1936 році крайовим провідником ОУН Осипом Мащаком. Його було заарештовано польськими спецслужбами за справою «Львівського процесу». Тоді перед судом постало 27 українських націоналістів.
…У 1919-1923 роках польське керівництво намагалося довести світовій громадськості свої права на українській землі, а також те, що Польща забезпечує всі права національних меншин. Конституція 1921 року гарантувала права українців на рідну мову на побутовому рівні й у навчанні в початкових школах. Законом надавалось самоврядування Східній Галичині (Львівське, Станіславське, Тернопільське воєводства). Але тільки-но 14 березня 1923 року Рада послів Англії, Франції, Італії та Японії визнала Східну Галичину частиною Польщі, про всі ці обіцянки було забуто. Розпочалась колонізація українських земель, уряд прагнув до асиміляції українців. Як відповідь на таку політику влади постали Українська Військова Організація (1920) та Організація Українських Націоналістів (1929) на чолі з Євгеном Коновальцем.
Львівський процес 1936 року привернув увагу всього світу до ситуації на українських землях під владою Польщі. Авторитет ОУН зріс, зокрема і через гідну поведінку на процесі її провідних членів. Обвинувачені розробили особливу тактику поведінки на процесі: одні мали зізнатися в належності до ОУН і розкрити всі ідеологічні постулати, інші – повністю заперечувати свою причетність до ОУН. Тож оунівці використали суд як трибуну для роз’яснення своєї позиції, поширення ідеології та засвідчення неперервності боротьби українців за свою державу (часто, їхні виступи дослівно передруковували кореспонденти, присутні в залі засідання).
P.S. Сьогодні Польща та польські громадяни активно підтримують українців. Фінансова та моральна допомога – не єдині, які пропонує Україні Польща. В сусідній країні розпочали розслідувати злочини Росії: польська прокуратура долучиться до фіксації злочинних дій Росії в Україні. Згодом це допоможе притягнути винних до міжнародної кримінальної відповідальності.