2020/2021 навчальний рік оголошено Роком математичної освіти в Україні і бібліотекарі бібліотеки – філіалу №13 пропонують користувачам віртуальну хвилинку «Цифрова абетка».
Заняття математикою мають таку ж користь для мозку, як і силові навантаження для м’язів. Тобто регулярні заняття математикою дозволять прокачати мозок і розвинути математичне мислення. За останнє століття математика зробила величезні кроки вперед. У 1900 році всі світові математичні знання помістилися б приблизно у 80 книг, а сьогодні можна заповнити понад 100 тисяч книг.
Математика, як це не здається на перший погляд парадоксальним, у певному розумінні – "родичка" поезії. Незважаючи на всю свою складність і абстрактність, вона багато містить у собі художнього, образного – і в шляхах творення, і в характері існування. Дехто навіть говорить про "математичні образи" як про властивий математиці спосіб пізнання світу. В усякому разі, безперечно, що математика справді-таки поезія, поезія думки, "поезія логіки ідей", як говорив А. Ейнштейн, а математичні формули й закони не тільки виражають істотні особливості об'єктивного світу, а й відображають "справжню, глибоку красу природи". Платон вважав, що філософію можна зрозуміти лише знаючи математику. На фронтоні його школи, славнозвісної Академії, був напис: «Хай не входить сюди той, хто не знає геометрії».
Як мистецтво дарує людині красу чуттєвого, так математика дарує людині красу розумового. Недаремно ж так багато великих математиків були ревними шанувальниками поезії, а чимало поетів висловлювало своє захоплення стрункістю та красою математичної думки. Найдавніший текст, у якому згадуються дроби, це «Іліада Гомера»: "Ночі дві частини пройшли і третя зосталась частина". Письменник Льюїс Керолл, який написав «Аліса в країні чудес», був математиком. Про українців – літераторів, культурних діячів або ж музикантів ми знаємо значно більше, аніж про “повелителів науки з цифрами”. А їх ого-го як багацько в України. Представляємо Вам добірку висловів українських математиків. Читайте та надихайтесь:)
Михайло Остроградський – геній, визнаний за життя: «Всі гадають, ніби математика — наука суха, що полягає вона тільки в умінні рахувати. Це безглуздя. Цифри в математиці відіграють наймізернішу, найостаннішу роль. Це — найвища філософська наука, наука найбільших поетів…»
Георгій Вороний – творець геометрії чисел: «Сама лише математика, наче яскрава зірка, сяє переді мною, на неї всі мої сподівання».
Михайло Кравчук – корифей української математики: «Часто ми чуємо, що математика – наука суха, абстрактна. Може для когось це і так. Але тільки не для інженера! Немає у світі машин, які йшли не від математики, немає повнокровного життя творця техніки без цієї науки … математика для вас має стати душевною потребою, якщо хочете, хлібом і піснею».
Володимир Левицький – основоположник української математичної культури: «Хто поборе математичну символіку і вдумається в глибокі царини математичного світу, той відкриє в ній такий ідеальний світ і таку величаву поезію, і стільки естетики, і краси, як в ніякій іншій науці».
Микола Чайковський – творець української математичної термінології: «Я можу з великою гордістю сказати, що був другим, хто викладав вищу математику українською мовою; першим був Михайло Пилипович Кравчук у Києві…»
Анатолій Скороход – віртуоз математики: «Математика не має авторитетів. Математик ніколи не скаже: «Це правильно, тому що так вважає хтось. В математиці кожне твердження має бути логічно доведено».
Віктор Глушков – піонер комп’ютерної техніки: «Прийде такий час, коли буде можливий перехід людства з інтелекту, почуттів та емоцій повністю на пам’ять електронно-обчислювальної машини».
Ніна Вірченко – українська жінка математик: «Оглядаючись на пройдений життєвий шлях, кредом якого було: “Моє життя – Україна і математика”, тепер додаю ще: “…і Михайло Кравчук, і студентство».
