Німецький учений, юрист, доктор обох прав (світського і церковного), талановитий представник літератури раннього німецького гуманізму Себастіан Брант  надрукував 1494 року в Базелі сатиричну поему під дивною назвою «Корабель дурнів».  Поему відразу ж переклали латинською мовою, і вона стала відома вченим усієї Європи, бо латинь тоді була мовою науки. Прочитали поему своїми мовами французи, голландці, англійці. За життя автора «Корабель дурнів» мав шість видань. А в XVI ст. перевидавався 26 разів! Такий надзвичайний успіх на світанку книгодрукування випадав на долю мало якої книжки. Успіху книзі додавали гравюри молодого Альбрехта Дюрера.

1

Себастіан Брант у своїй сатиричній поемі «Корабель дурнів» дає в руки людям дзеркало, щоб вони впізнавали самих себе поміж дурнів і, набираючись розуму, ставали кращими. Автор у поемі будує корабель, на який садовить дурнів, тобто всілякі персоніфіковані дурощі, і везе їх у країну Дурляндію. По дорозі кепкує з дурнів, засуджує їх, картає. І все те «задля користі й доброго навчання», «задля… заохочення до мудрості й …викорінення дурості та в ім’я виправлення роду людського».

2

Поет сміється із себелюбців, лжевчених, балакунів.

«Лиш дурень бевкати митець,-
Мовчить, роздумує мудрець,
Мовчання ціниться з правіку
Дорожче над слова базіки».
 

Нещадно разить Брант ворожбитів, магів, астрологів. Засуджує батьків, які не привчають дітей змалку до праці й вирощують із них дармоїдів та гультяїв. Він обурюється вчинками донощиків, підлиз, майстрів роздмухувати чвари.

«Тягар на себе той кладе,
Хто між людей з брехнею йде.
Добра не знайде він ніде».
 

Ганить Брант нероб, картярів, п’яниць, чоловіків, що женуться за модою, лихих жінок.

«Не горе, як невкрита хата.
Біда, як жінка біснувата.
Той уживеться й з сатаною, 
Хто жив із відьмою такою».
 

Багато інших пороків затавровано гострим пером сатирика. Деякі з них дуже живучі, трапляються вони і сьогодні. Саме тому книга С. Бранта з інтересом читається й сьогодні.

«Метою всіх далеких плавань
Є Мудрість – найтихіша гавань.
Міцніш кермо в руках тримай,
Завчасу шлях свій визначай.
Відомо: як розумний зроду, 
Найбільшу знищиш перешкоду.
А баранів і так задосить».
 

Цей допис підготували бібліотекарі бібліотеки-філіалу №5.