Щорічно у третю неділю травня в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Цей день відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року.

За час комуністичного режиму, за підрахунками істориків, через репресії радянських каральних органів пройшло понад 10 мільйонів громадян України. Людей арештовували за сфальсифікованими обвинуваченнями, катували, розстрілювали, ув'язнювали у тюрмах та таборах, примусово лікували у психіатричних лікарнях, використовували як безоплатну робочу силу у колгоспах і на великих будовах, позбавляли власності, піддавали насильницькій депортації, обмежували у доступі до професій… Влада створила тотальну систему стеження і доносів,  що вселяла страх у людські серця.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до звичайних селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений…

1

Весь обшир мій – чотири на чотири.
Куди не глянь – то мур, кутор і ріг.
Всю душу з'їв цей шлак лілово-сірий,
це плетиво заламаних доріг.
І дальше смерті – рідна батьківщина.
Колодязь, тин і два вікна сумні,
що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі – ніби дві жарини – 
журливі очі вставлено. Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
і в ніч твою безсонну не зайти.
Та жди мене. Чекай мене. Чекай,
нехай і марне, але жди, блаженна.
І Господові помолись за мене.
А вмру – то й з того світу виглядай.
 

Цими словами Василь Стус тужив за батьківщиною, перебуваючи в ув’язненні далеко від свого дому: комуністична влада роками переслідувала поета та зрештою заслала в табори лише за те, що він мав власні політичні погляди. Свою смерть Стус зустрів у карцері. Таких людей були тисячі. Сотні тисяч людей, які стали жертвами тоталітарного режиму. Серед них були як відомі діячі, так і ті, чиї імена досі залишаються невідомими.

Вшануймо їх усіх у День пам’яті жертв політичних репресій. І пам’ятаймо про ці жахливі злочини, щоб не допустити цього в майбутньому.

Пам’ятаймо… 

P.S. HOSTIS PUBLICUS – «ворог народу» – так називали ворогів Римської республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному знищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793–1794 роках. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936-го року.

Цей допис підготували бібліотекарі бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС.