У квітні цього року виповнюється 95 років від дня заснування Полтавської гравіметричної обсерваторії – наукової установи, яка зробила Полтаву відомим у світі науковим центром гравіметричних й астрономічних спостережень і досліджень.

Творці обсерваторії були видатними особистостями, організатором був Олександр Якович Орлов. Він працював з максимальною самовідданістю, відповідальністю, найбільше своїх творчих сил, енергії і організаторських здібностей віддав створенню гравіметричної обсерваторії у Полтаві.

Гравіметрія – це маловідома широкому загалу фундаментальна наука, яка вивчає дію земного тяжіння на плин різних фізичних явищ і процесів, що відбуваються на Землі.

2

Для створення спеціальної обсерваторії з вивчення сил тяжіння і обертання Землі академік Орлов вибрав Полтаву тому, що через її зеніт проходять дві яскраві зірки – a Per (альфа із сузір’я Персей) та n UMa (ета із сузір’я Велика Ведмедиця). На географічній широті Полтави – 49036 – для потреб визначення положення Північного полюса Землі ці зірки можна спостерігати не тільки у нічний, але й у денний час доби.

Процес становлення обсерваторії був складним, з багатьма непередбачуваними перешкодами. Потрібні були спеціальні рідкісні інструменти, обладнання, приміщення для проведення гравіметричних і астрономічних спостережень, а також спеціалісти рідкісних професій. З усім цим справлявся Олександр Орлов. Для розташування обсерваторії в Полтаві була надана територія садиби відомих художників Григорія та Івана Мясоєдових. Цікава історія була зі спеціальним зеніт-телескопом, який використовувався для виконання спостережень за яскравими зенітними зірками.

На початку 30-х років розвиток астрономічних робіт в обсерваторії був зупинений у зв’язку з розгулом політичних репресій. У 1938 році в установі знову закипіла наукова робота. З 1939 і до середини 1941 років на зеніт-телескопі велися регулярні спостереження за двома яскравими зенітними зірками. В 1941, коли розпочалася ІІ Світова війна, Орлов організував евакуацію на Схід цінних інструментів і обладнання. В 1943 році, після звільнення Полтави від ворога, Олександр Якович оперативно все повернув назад і в 1944 році знову розпочалися астрономічні спостереження. Орлов очолював обсерваторію до 1951 року. Він, як керівник, створив неординарну наукову установу. Олександр Якович підготував собі достойну заміну – це була його учениця Зінаїда Аксентьєва. При її директорстві з 1951 по 1969 роки Полтавська обсерваторія досягла свого найбільшого розквіту. У період 1969-1983 роках успішно й інтенсивно продовжувались комплексні дослідження земних припливів за профілями Суми-Херсон і Артемівськ-Київ (директор М. Панченко). І з 1983 року (керівник В. Булацен) продовжувались комплексні нахиломірні і гравіметрові спостереження.

1

Якщо вас зацікавила історія обсерваторії і ви хочете більше дізнатися про її працівників, то завітайте до бібліотеки-філіалу № 5.

Хочеться додати, що установа тричі була першою у світі за обсягами виконаних спостережень покрить зірок Місяцем. Програми таких спостережень складалися в Україні, Японії, Великобританії і США.

Отже, Полтавська гравіметрична обсерваторія за майже столітнє існування стала не тільки важливим об’єктом історії розвитку досліджень із вивчення змін сили тяжіння й обертання Землі в Україні, а й важливим історичним об’єктом Полтави.