До Всесвітнього дня поезій долучилась юна шанувальниця, читачка  бібліотеки-філіалу № 15 Полтавської міської ЦБ, переможниця щорічної бібліотечної програми «Літо з книгою», Тетяна Рябіко вдало відтворила емоційний стан талановитої письменниці у вірші Ліни Василівни Костенко «Буває мить якогось потрясіння».

Класик вітчизняної літератури, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами, мемами й оточили нас з усіх боків…

1

Вона є лауреатом Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги (2000) і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).

У своєму вірші «Буває мить якогось потрясіння» Ліна Костенко майстерно передає процес божественного прозріння митця, входження його в інсайт. Наростання незвіданої сили натхнення пронизує твір від початку й до кінця. Від простого захоплення світом відбувається прорив у підсвідоме, коли "душа прозріє всесвітом очей", а далі вихід за власні межі –  перехід з одного буття в інше, прозріння в суще, за межі звичайного світу. Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні. Вони перекладені багатьма мовами: словацькою, французькою, білоруською, англійською, естонською, італійською, німецькою.