17 березня виповнилось 165 років від дня народження Михайла Олександровича Врубеля (1856—1910), визначного майстера акварельного і олійного живопису, рідкісного художника, українського і російського живописця. Бібліотека-філіал №2 пропонує переглянути творчу спадщину художника у відео-презентації «Визначний майстер живопису» та згадати про його внесок у культурну спадщину України.
Уперше Михайло Врубель приїхав в Україну, коли йому було лише чотири роки. Батько хлопчика працював військовим юристом, тому родина часто подорожувала: Врубель жив то у Харкові, то в Одесі. Коли в Одесу привезли виставку копій робіт Мікеланджело, то Врубель разом із батьком вирішили її відвідати. Вони кілька годин оглядали шедеври італійця: особливо Михайла вразила фреска “Страшний суд”. Повернувшись додому, Врубель на папері в деталях відтворив роботу Мікеланджело, чим дуже здивував батька.
А тим часом у Києві вирішили реставрувати Кирилівську церкву. Грошей на реставрацію Кирилівської церкви виділили небагато, тому роботу відомих художників оплатити не могли. Священник Прахов шукав молодого талановитого митця і знайшов його аж у Петербурзі, на цю роботу порадили саме Михайла Врубеля. Саме в Києві він створить картини, які назвуть потім вершиною творчості молодого Врубеля.
Творчість Врубеля неможливо зрозуміти і уявити без його київського періоду. Київський Врубель - це фрески Кирилівської церкви і Софійського собору, це орнаменти в соборі Володимирському і цілий ряд живописних полотен, деякі з яких зберігаються в музеях України.
Працюючи в Кирилівській церкві, Врубель усього лише за шість тижнів написав три ікони: «Ісуса Христа», «Кирила» і «Афанасія». Найдовше художник працював над образом Богородиці, адже її прототипом стала Емілія Прахова, дружина священника, яку Врубель кохав до нестями. В цей же час Врубель створив одну зі своїх найбільш відомих картин «Дівчинка на тлі персидського килима», мармуровий іконостас Кирилівської церкви, а також стінні розписи в ній і багато іншого. У Києві з'явився його відомий художній образ Демона.
Між іншим, Михайло Врубель був майстром не тільки живопису, а й графіки, декоративної скульптури, фресок, книжкових ілюстрацій, театральних декорацій та інших жанрів образотворчого мистецтва.
Сучасні митці вважають київський період творчості Врубеля найкращим: в Україні він відкрився як незрівнянний у ХІХ столітті монументаліст та колорист. Стоячи на Дніпрових кручах, Михайло казав своїм товаришам, що любить Київ і хоче залишитися у ньому назавжди. Життєві обставини не дозволили цього зробити. Однак і до сьогодні картини художника зберігаються в українських музеях, а його роботи прикрашають головні українські храми.