Масниця – стародавнє свято, що збереглося у слов’ян із часів, коли звичаї грали важливу роль у житті кожної людини. Фразеологізм виник з виразу «не все коту Масляна, прийде і Великий піст». Адже перед початком Великого посту древні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.
В наш час Масниця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує Великому посту. Сім днів поспіль дозволено їсти масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масниця.
Млинці на Масницю можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові. Борошно для них дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Ті українці, які ретельно дотримувалися всіх звичаїв, протягом усього тижня, кожного дня варили вареники. Ясна річ, не кожна господиня в змозі дотримуватися такої традиції, оскільки приготування вареників – досить копітка річ.
Кожен день Масничного тижня мав свою назву. Масляний тиждень завжди починався з понеділка. Тому перші 3 дні святкувань називалися Вузькою Масницею. Протягом Масляного тижня відбувалося знайомство молодих і сватання, щоб потім після Великого посту зіграти весілля.
Середа на цьому тижні вважалася особливим днем. Теща для улюбленого зятя пекла млинці та займалася приготуванням інших ласощів, щоб показати свою повагу до нього. У четвер вже починалося велике святкування. У цей день ніхто не займався господарською роботою. У п'ятницю тещі належало відправиться з візитом до зятя у відповідь. Молоді займалися випічкою млинців, а теща зі своїми млинцями відвідувала чоловіка своєї дочки. Прощена неділя є останнім днем гулянь. У цей час проводилися заговіння перед Великим постом, поминали померлих родичів. Існувала традиція для родичів і просто знайомих просити один в одного пробачення за всі образи й конфлікти, які мали місце в цьому році.
Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №2 пропонують згадати народні прикмети, в які вірили наші предки.
Діти в Масницю закликають до повернення з вирію перелітних птахів, дуючи в свистульки. Ще діти за народним звичаєм билися личаками, тим самим кваплячи прихід тепла.
Одна з найулюбленіших розваг в Масницю — це гойдалки, їх теж не обійшли стороною прикмети: чим вище злетиш на гойдалках, тим багатшим буде урожай.
Якщо напередодні масляного тижня дощило, то восени треба чекати велика кількість грибів, а якщо в Масницю морозно і холодно, то літо має бути теплим і м’яким, без засухи і вогкості.
За традицією Масницю потрібно провести багато і весело, не економлячи на частування. Якщо не повеселитися на Масляну від душі, то весь рік будеш жити в тузі і смутку — така народна прикмета.
Масницю відзначають у багатьох країнах. В Європі теж є схоже свято, яке називається Бельтайн, воно відзначається в день великого рівнодення. Гуляння, схожі на нашу Масницю, проходять щорічно в Сербії, Англії, Чехії та Данії.
