«Мій шлях» — вірш Лесі Українки, написаний 22 травня 1890 року згідно з її автографом. В цій поезії 19-річна Леся сформулювала власні ідеали та прагнення. Цей вірш – важлива складова інтимної лірики юної поетеси:

Коли я погляд свій на небо зводжу, –
Нових зірок на йому не шукаю,
Я там братерство, рівність, волю гожу
Крізь чорні хмари вглядіти бажаю, –
Тих три величні золоті зорі,
Що людям сяють безліч літ вгорі…

...У багатьох її віршах часто повторюються два слова: "крила" і "пісня". Можливо тому, що найдужчою мрією її було  перебороти окови слабкого тіла.  Складно відтворити тугу її віршів за м'якими і сумними наспівами рідної землі, яку відчувала Леся  під жарким сонцем Єгипту, сірим і дощовим небом Німеччини чи на березі Середземного моря в Греції... 

Але юна шанувальниця Лесиних поезій, читачка  бібліотеки-філіалу № 15 Полтавської міської ЦБС, активна учасниця різноманітних бібліотечних акцій і  творчих заходів, переможниця щорічного бібліотечного конкурсу «Літо з книгою», Тетяна Рябіко вдало відтворила емоційний стан юної Лесі Українки.