Всім шанувальникам сучасної української прози має бути знайоме ім’я Мирослава Дочинця. Він упевнено займає провідне місце у списку найпопулярніших авторів сьогодення, а його твори б’ють рейтинги читання у книгозбірнях.

У літературному колі ім’я письменника почало активно лунати у 80-х роках ХХ століття. Йому належить авторство багатьох книг («Хліб і шоколад», «Світован», «Місячна роса» та інші).

Народився Мирослав у місті Хуст Закарпатської області в родині вчителів у вересні 1959 року. Батьки дуже вплинули на світогляд дитини та прищепили йому любов до рідної мови. Тому й не дивно, що мрія стати письменником з’явилася ще в ранньому дитинстві. Друкуватися хлопчик почав з шостого класу в дитячих виданнях, був переможцем конкурсів юних літераторів. Перша книга «Гірчичне зерно» вийшла окремим виданням у 1989 році. Заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева», вона швидко набула популярності серед мешканців міста. У цей же час активно працював кореспондентом місцевих газет, а також друкувався у республіканських часописах. У 1998 році заснував у Мукачеві видавництво «Карпатська вежа», у якому як головний редактор підготував і видав упродовж 10 років більше двадцяти своїх творів та понад 300 видань українських авторів. З 2003 року Дочинець є членом Асоціації українських письменників та членом Національної спілки письменників України. У 2012 році здобув відзнаку «Золотий письменник України» та отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка 2014 року. У 2016 році – лауреат премії «Українська книжка року» за видання «Синій зошит. Аркуші днів світящих» та «Лад».

Книги літератора не потребують гучного представлення, адже його твори говорять самі за себе – мовою серця і глибинного досвіду, він зумів поєднати у своїй творчості народну філософію і високу духовність. Твори Мирослава Дочинця дуже популярні серед користувачів бібліотеки-філії №5, вони стають для читачів справжньою криницею розради, з якої хочеться черпати сили у важкі хвилини життя. Найбільшу популярність набула книга «Многії літа. Благії літа» ‒ це заповіді 104-річного карпатського мудреця про те, як прожити довге, здорове та щасливе життя.

Окрім книжок для дорослих, він пише і для дитячої аудиторії: «Бранець Чорного лісу», «В’язень замку Паланок», «Напутні дари – для дітвори». У дорослих є велике бажання допомогти дитині знайти дійсно корисну літературу, яка стане підтримкою і мотиватором у складний для дитини час, коли немає можливості звернутися за порадою до батьків. І це ‒ «Напутні дари – для дітвори від карпатського мудреця Андрія Ворона». Книга підійде для дитини любого віку, це – скарбниця мудрих настанов і порад. Вона відкриває новий світ, тут є не тільки мудрі вислови, але і цікаві історії, які заставляють задуматися про життя, природу, наші вчинки. Скільки в науці діда-Всевіда Андрія такого, що годиться  для маленького читача, який тільки-но починає пізнавати цей безмежно цікавий і складний світ. Карпатський мудрець любив дітей, радо спілкувався з ними. Навіть радив дорослим: «Коли не можете прийняти якесь важливе рішення, прислухайтеся до дитини…» Ця книжка відкриває світ чудової живої природи, розкриває дар унікального людського досвіду, вчить краще розуміти природу сущого, розповідає про захоплюючі пригоди і цікаві відкриття. А ще прилучає до звичаїв і традицій нашого народу, до скарбів духмяної української мови.

• «Будь прив’язаний до тієї землі, де ти прийшов у світ. Де народився, там знадобився, кажуть у народі. Бадилина там найліпше росте, де впала насінина. Так і людина».
• «Почату справу завжди завершуй, навіть якщо після того не буде очікуваної подяки. Хто має волю, той має долю».
• «Не май одразу по кілька значних бажань. Водночас долають лише одну вершину».
• «Не метушися. Будь стриманим і завжди пам’ятай, чого хочеш. Тоді навчишся вибирати головне з-поміж дріб’язкового».
• «Де б не був, залишай сліди. Сліди рук, розуму і серця. Де б не був, там ти потрібен».
• «Люби життя таким, яким воно є. І воно полюбить тебе такого».

Кожен із рядків цієї книжки цінний у своїй мудрості. А скільки ще загадкового ховається між рядками!

Коли заглядаєш у дзеркало карпатських джерел, здається, що бачиш не власне обличчя, а відблиск вічності. Саме з такого чистого джерела мудрості п’є свої образи й слово Мирослав Дочинець. Його проза – це не просто література, це – тиха розмова з Богом, природою та власною душею. Письменник, якого часто називають «карпатським мудрецем» відкриває перед читачем світ, де кожна травинка має свій голос, а кожен людський вчинок залишає слід на полотні буття.