У березні 2000 року Борису Андрійовичу Нечерді була посмертно присуджена Національна премія України імені Т.Шевченка за збірку поезій «Остання книга». Борис Нечерда – один з найяскравіших представників покоління «шістдесятників»:
Поет багато років поспіль вів щоденник, в Одеський літературний музей передала їх сестра поета Ніла Грибовська. 27 січня 1995 року, у своєму щоденнику поет написав рядки, які нині стали пророчими: «… я читаю російську пресу, акуратно обсервую московське радіо та ТБ, я скрупульозно аналізую “Свободу” російською мовою і все більше переконуюсь у тому, що з певного часу (власне, не від часу нашої незалежності) триває цілеспрямована, винахідлива і, треба визнати, досить талановито змодельована пропаганда проти України та українства; при цьому ні-ні та й прослизне відверто ворожа думка про підступних хохлів, конфлікт з якими не тільки можливий, а й по-своєму невідворотний. Зрозуміло, московські мудреці при цьому не забувають пролити крокодилячу сльозу; мовляв, їм важко уявити, як це слов’янин буде вбивати майже такого ж слов’янина. Але вони вбиватимуть! Тобто накажуть солдатській масі вбивати, а самі умиють руки – про всяк випадок. Синдром Пілату».
Його вірші вражають, його творчість багатопланова, світ, який оживає в творах Бориса Нечерди , інколи шокує, але завжди захоплює плином думок.
Мама для поета була найдорожчою людиною і була присутньою в багатьох його віршах - «Виглядає сина мати», «Лист до матері», поема «Удвох із матір’ю», «Колискова», «Доповнення до заповіту».
Відомий критик і літературознавець М.Слабошпицький зазначав: «Вже від перших літературних кроків Нечерда показав себе як поет, у котрого важко рубрикувати твори на так звану громадянську, інтимну й пейзажну лірику. В нього, здається, все дуже особисте: природа, соціальний клімат, інтимні почуття - тісно пов’язані, переплетені між собою, і виокремити з його віршів «чисті» тематичні острови буває просто неможливо…». Він завжди «пильнував душу». Тому зі спокійною совістю міг озирнутися назад і без почуття ніяковості дивитися вперед».
Твори Бориса Нечерди є в фонді бібліотеки-філії №5.