Шарлотта Бронте — одна з улюблених письменниць багатьох поколінь. Авторка знаменитих романів «Учитель», «Джейн Ейр», «Шерлі», «Вільєтт» зробила свій особистий внесок у розвиток англійської літератури. Важка доля перетворила Шарлотту Бронте в неймовірно сильну особистість, яка змогла змінити уявлення суспільства ХІХ століття про творчість жінок.
Шарлотта Бронте народилася 21 квітня 1816 року в багатодітній сім’ї сільського священника в Західному Йоркширі. Вона була третьою з п’ятьох сестер та брата. Одним з улюблених занять майбутньої літераторки було вигадування фантастичних історій та висловлювання своїх думок у казковій формі.
Коли Шарлотті виповнилося п’ять років, померла мати. Через відсутність коштів, не маючи змоги найняти гувернантку для дітей, батько віддав чотирьох старших дівчат до благодійної школи для дочок духовенства в Кован-Бріджі. Умови в школі були жахливі: холод, погане харчування, антисанітарія та спалах епідемії тифу. Від тифу померла старша, 12-річна сестра Марія. Батько повернув дітей додому, однак це не врятувало 11-річну Елізабет, яка невдовзі померла від туберкульозу. Похмурий родинний дім, суворий батько та втрата рідних справили сильне враження на Шарлотту і залишили свій відбиток на її творчості. Лише в 1831 році сестри повернулися до навчання в школі, цього разу — в Ро-Геді. Це був золотий час для Бронте. Вона стала улюбленицею закладу, вражаючи однокласниць художнім хистом, ерудицією та чудовою пам'яттю, іноді цитуючи по кілька сторінок з улюблених книжок.
Навчання в Ро-Геді тривало недовго, завершилось 1832 року, але вже у 1835-му Шарлотта повернулася до рідної школи вчителькою і пропрацювала там до 1839-го. У травні того ж року вона влаштувалась гувернанткою в сім’ю Сіджвіків, однак господарі дому ставились до Бронте принизливо, тому вона їх покинула.
Отримавши після смерті тітки невелику спадщину, Шарлотта з сестрою Емілі вирушає на навчання до Брюсселя. Сестри вивчали французьку й німецьку мови і паралельно заробляли викладанням. Шарлотта викладала англійську в пансіоні, а Емілі — музику.
В 1845 році сестри Бронте вирішили здійснити свою давню мрію і відкрили школу для дівчат у своєму рідному місті. Тут викладали широкий спектр дисциплін: англійську граматику, арифметику, французьку, німецьку, латинську мови, історію, географію, музику і малювання. Але це ніяк не допомогло школі вижити. Фінансові труднощі та сімейні негаразди змусили сестер відмовитися від своєї мрії.
Сестри Бронте прагнули реалізувати свої творчі пориви. Вже 1846 року вони видали спільну поетичну збірку під чоловічими псевдонімами Коррер (Шарлотта), Елліс (Емілія) і Актон (Анна) Белл. Продано було лише два екземпляри збірки. В той час вважалося, що література — не жіноча справа. Та це не зупинило сестер, і вони з тим же ентузіазмом взялися за написання прози. Шарлотта написала повість «Учитель», Емілія — «Грозовий перевал», Анна — «Агнес Грей». І тільки «Учитель» не отримав пропозицій від видавців. Проте Шарлотта не засмутилася і продовжила писати.
Вже через рік вона видала свій великий роман «Джейн Ейр», який одразу приніс їй успіх, був перекладений багатьма європейськими мовами і екранізований дев'ять разів. Цей твір і досі залишається найвизначнішим у доробку Шарлотти.
У жовтні 1849 року Бронте публікує новий роман «Шерлі», в якому зобразила події руху луддитів, але публіка сприймає його прохолодно. У 1853 році Шарлотта написала свій останній роман «Вільєтт», що вважається автобіографічним. Роман «Емма» Бронте не встигла завершити за життя і в 2003 році його дописала інша ірландська письменниця Клер Бойлан.
Про ці та інші цікаві факти з життя видатної англійської письменниці дізналися відвідувачі бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ на кінолітературному вечорі «Шарлотта Бронте: Письменниця, яка підкорила мільйони сердець» з нагоди 210-ї річниці від дня народження авторки.
