Урок-колаж до 1 вересня

1 veresnia
Обладнання та оформлення: Державний прапор України; народна символіка (за бажанням); проектор, комп’ютер; записи музики, відеоролики: пісні «Україна» Т.Петриненка та “Україна – це ми” Катерини Бужинської, «Цікаві факти про Україну.
  
Ведуча 1. Доброго дня, любі діти. Ось і закінчилося грайливе літечко і прийшов довгоочікуваний день. День знань! Вітаю вас! Ви всі підросли за канікули, стали дорослішими і сьогодні ви піднімаєтеся ще на один щабель вгору у вашому шкільному житті, адже перейшли до наступного класу. Бажаю вам, щоб ваша дорога була легкою та світлою!
 

Ведуча 2. Кожного року 1 вересня українська громадськість відзначає День знань. Перше вересня – це не просто дата нового навчального року у всій країні. Це початок нових кроків до успіхів, долання перешкод, завоювання нових висот. З 1 вересня 1984 року його проголошено державним святом. 

Ведуча 1. 1 вересня – дуже емоційне свято! Цього дня хтось лише починає навчання в школі, а хтось готується до її закінчення і в них попереду - доросле життя. Але у всіх присутніх, я впевнена, святкові враження та емоції.

Ведуча 2. Сьогодні у всіх школярів країни перший урок. Яка ж тема уроку? Давайте подивимось на екран. 
(Звучить пісня «Україна» Т. Петриненка)
 
Ведуча 1. Я думаю,ви здогадалися,що тема сьогоднішнього уроку пов’язана з нашою державою, і звучить вона так: «Пишаюся тобою, Україно!».
 
Ведуча 2. Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про рідну країну. Які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слова Україна, батьківщина? (Діти відповідають)
Відповіді учнів: незалежна, квітуча, соняшник, рушник, гривна, калина, хліб, борщ, пшениця,…. Україна – Русь – Батьківщина – Вкраїна – Ненька – Матуся – Країна – Давня Русь – Держава – інше
 
Ведуча 1. Які гарні слова ви підібрали. Це свідчить лише про одне – про її неповторність. Сподіваюся, що кожен із вас гідно носить імення «українець», любить  свою країну,знає і поважає її історію
 
Ведуча 2. Мільйони слів вже сказано про Неї, про любов до Неї, про гордість за Неї – за Україну. Але так мало вчинків, щоб допомогти Їй Бути – стати такою, про яку мріємо і  якою хочемо пишатись.
 
Ведуча 1. Ми живемо в часи, коли вирішується Її доля. Навіть не доля, а горизонт, за який мирно зможе сідати сонце. Формується територія, на котрій ті, хто вважають себе українцями, зможуть розмовляти рідною мовою, вдягати національну символіку, співати у повен голос і оплакувати героїв.Україна у кожного в серці. Вона звучить словами, майорить вишиванками на грудях
.
Ведуча 2.
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
 
Ведуча 1. 
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, –
Пісенна моя Україна.
 
Ведуча 2.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно! (Микола Верещака)
 
Ведуча 1. Україна – неймовірна держава,  молода і неповторна країна. На своєму тернистому шляху українські бачила багато лиха, сліз, нічев’я, несправедливості, але змогла вистояти, можливо, присіла на коліно, але не впала, не зламалася. Наш народ не терпить несправедливості, обману і два Майдани - тому яскраве свідчення. Сьогодні ми  живемо у незалежній державі, маємо свої права та закони, свою мову. До речі, наша мова за звучанням, за визначенням фахівців лінгвістів-фонетистів, посідає 2 місце у світі, друзі. Нас знає увесь світ. І цим ми, мабуть, повинні завдячувати письменникам, поетам. А чи знаєте ви прізвища цих людей? (Діти відповідають).
Відповіді учнів: Т.Шевченко, Л.Українка, І. Франко.
 
Ведуча 2. Як ви гарно працюєте. Молодчинки. Так тримати. З вашого дозволу я теж додам декілька імен. І.Котляревський – основоположник літературної української мови, Т.Шевченко – творець і голос української спільноти, поет завдяки якому ожив наш красивий і сповнений гідності народ. Вони створили той фундамент, завдяки якому звучать сьогодні імена Ліни Костенко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Олексія Чупи, Оксани Забужко та багатьох інших.
 
Ведуча 1. Окрім письменників ми з гордістю можемо говорити і про Миколу Лисенка, видатного українського композитора, піаніста, диригента і про генерал-лейтенанта Олександра Засядька, нащадка українських козаків, який створив перші у світі бойові ракети, і про Сергія Корольова, головного конструктора космічних кораблів СРСР.
 
Ведуча 2.  І про нашого земляка Юрія Васильовича Кондратюка (справжнє ім'я  Шаргей Олександр Гнатович) українського вченого  - винахідника, одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, автора так званої «траси Кондратюка», якою здійснили політ на Місяць космічні кораблі «Аполлон», і про Ігоря Сікорського,  киянина,  авіаконструктора, який після Жовтневої революції в Росії емігрував до США і став там відомим конструктором найкращих в світі гелікоптерів.
 
Ведуча 1. І про Ігнатія Лукасевича та Яна Зега, які першими винайшли гасову лампу, і про Петра Бобонича, який зумів  створити  глюкометр у вигляді наручного годинника - а для хворих на діабет життєво важливо контролювати постійно рівень цукру в крові. 
 
Ведуча 2. Слід згадати і Бориса Патона, під керівництвом якого і за його безпосередньої участі були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини . 
 
Ведуча 1. Саме українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть і першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.
 
Ведуча 2. Як ви бачите, Україна славиться видатними людьми, вищезгаданий список далеко неповний. Його можна доповнювати і доповнювати.
 
Ведуча 1. Україна – це яскравий, неповторний і такий рідний та близький нам усім світ. Шануймо її, бережімо її, тому що тільки на своїй землі ми можемо відчувати себе захищеними.
Нам є чим пишатися… Чим? Давайте пригадаємо (відеоролик «Цікаві факти про Україну» https://www.youtube.com/watch?v=csVO4OgDGjg)
 
Ведуча 2. Чим більше ми знаємо про нашу державу, тим більше маємо  підстав для того, аби пишатися її минулим і навіть сьогоденням. Адже які б невдоволені голоси не звучали, ми рухаємось уперед. Цей поступ складний, і для того, щоб подолати проблеми, ми маємо пройти великий шлях. Але недарма кажуть: дорогу здолає той, хто йде.  Отже, бережімо спадок предків і створюємо нові цінності. І пам’ятаємо: наше майбутнє залежить від нас.
 
Ведуча 1. Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і степові простори, Полісся, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів – все це наша Україна. 
 
Ведуча 2. Україна – країна трагедій і краси, країна довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета, передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його стремління і заповіти. 
 
Ведуча 1. Яка велика віра у нашу країну, наш народ! Справжні патріоти своєї неньки України,   вони  зізнаються  в любові до України своїм  поетичним  словом.
 
Ведуча 2.
Україно! Прекрасна державо моя!
Є в тобі і ліси , і озера, і ріки.
Твоя мова – то спів солов`я,
А минуле – то слава навіки!
Україно! Мирна державо моя,
Всі віки ти лише захищалась.
На кривавих полях кров лилася твоя,
Ти з ворогом мужньо змагалась!
І сьогодні ще гинуть твої вірні сини
За єдність, за мир, за любов, за свободу,
За те, щоб затихли гармати війни,
Щоб вільно й щасливо жилося народу!
Україно! Чудова державо моя!
Люблю твоє синє високе небо!
У душі моїй б`ється душа твоя,
Я молюся за тебе, живу для тебе! (Єфіменко  Марія  “Моїй Україні”)
 
Ведуча 1. Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й
неповторну культуру, яку відкриває світ. Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий нам попередніми поколіннями, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. 
 
Ведуча 2. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід».
 
Ведуча 1. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».
 
Ведуча 2. Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ, хочемо шанувати та любити рідну мову. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її цілющу силу:
 
Ведуча 1.
Ми з нею відомі усюди,
Усе, що треба, нам є.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ. (В. Сосюра)
 
Ведуча 2. Друзі, чого ми сьогодні бажаємо? Правди, реформ, змін, а не слів, гасел і застою на їх тлі! Адже скоро саме ви будете творити історію, будете йти воднокроч з Україною по її сторінках. І кожен її злет, як і падіння, буде і вашим, ви його будете відчувати до кінця своїх днів.
 
Ведуча 1. Майже сто років тому Михайло Грушевський сказав: “Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба нарешті почати з поваги до самих себе”. Золоті слова, які не втрачають актуальності і сьогодні. Тож давайте поважати і себе, і один одного.
 
Ведуча 2. Не можна забувати і проникливі слова Василя Симоненка:
“Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам'яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово - Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ. Воно вічне тому, що за ним стоїть цілий світ...”.
 
Ведуча 1. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
 
Ведуча 2. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднімайте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо самі себе і шановані будемо іншими.
 
Ведуча 1. Майбутнє України у руках молодих. І це від вас залежить, щоб воно було світлим і великим. Давайте разом, друзі, будемо робити все можливе, щоб Україна тільки процвітала.
 
Ведуча 2.
Я звертаюся до вас, молоде покоління!
Я пишаюсь тобою, моя Україно!
За терпимість, за мудрість і мужність твою.
Я люблю тебе, чуєш, люблю тебе сильно,
Вірю: вистоїш ти у смертельнім бою.
 
Ми з тобою, кохана, завжди нерозлучні,
Я думками в тобі, ну а ти у мені.
І лунають пісні голосні, милозвучні,
В переливах твоїх вишиванки ясні.
 
Ти не станеш ніколи в ярмі на коліна,
Будеш гордо дивитись в своє майбуття.
В цілім світі найкраща моя Батьківщина,
Нехай буде у тебе щасливе життя. (Тетяна Горобець)
 
(https://www.youtube.com/watch?v=x0BujnCPwnQ : Відеокліп “Україна – це ми” Катерини Бужинської)
 
Ведуча 1. До нових зустрічей! Відмінних вам знань!
 
Складач: Озерна Н., гол.методист відділу орг.-метод. та інформаційно-бібліогр.роботи ЦБ