МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ ГАВРИЛКО (05.09.1882 - 1920)

До 140-річчя від дня народження Михайла Гаврилка – скульптора, поета, вояка, автора першої шевченкіани

«Михайло Гаврилко цікавий ще й тим, що він тісно пов'язав своє життя з двома українськими світами, які лежали під Австро-Угорською та Російською імперіями. Між цими світами так чи так завжди вібрувала сила кровного поклику, і Гаврилко став уособленням цього взаємотяжіння, а відтак і передвісником Соборної Української Держави». (Василь Шкляр) 

Полтавський край щедро обдарував українську культуру талановитими людьми. Письменник Юрій Липа планував написати про Михайла Гаврилка повість, тому що вважав,що «Гаврилко завжди буде цікавий для українців, як довго буде українська земля, бо він виріс з цієї землі». На жаль, Юрій Липа не здійснив своїх намірів, і довгий час ім’я творця першої скульптурної шевченкіани залишалося поза межами історії українського мистецтва.

Визначний скульптор і поет, Михайло Гаврилко народився 5 вересня 1882 р. на Козацьких хуторах поблизу с. Рунівщини (тепер с. Гаврилки Полтавського району).

Виховувався Михайло в укра¬їнській родині, що вела родовід від козацького кореня і зберігала національні традиції. Саме від них і передалася Михайлові не лише ідеальна в нашій уяві козацька статура — високий зріст, і великий талант до знань, працьовитість, що межували з патологічним ба¬жанням волі та абсолютним нех¬туванням усіх авторитетів. 

Михайло Гаврилко навчався у Миргородській художньо-промисловій школі (нині – художньо-промисловий коледж ім. М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка), у Опанаса Сластьона(1899-1904), першого ілюстратора Шевченкових «Гайдамаків», знавця кобзарського мистецтва.

По завершенні навчання в Миргороді, М.Гаврилко вступив до Училища технічного малювання барона Штігліца в Петербурзі, але в 1905 році за участь в організації студентського страйку Гаврилка відрахували з училища. 

Щоб уникнути Сибіру, 1907 року Михайло емігрував до Австро-Угорщини у Львів. Згодом завершив навчання на кафедрі скульптури Краківської академії мистецтв (майстерня професора Костянтина Лящки, 1907-1911), де навчався за кошти Наукового товариства ім. Т.Шевченка, родини доктора Личаківського та отримував стипендію письменниці Наталії Кобринської. Під час навчання Михайло познайомився з майбутньою дружиною Оленою Гордієвською з роду Крушельницьких, яка студіювала в Кракові малярство. Удосконалював майстерність у Парижі у Антуана Бурделя(1912).

1910 року у Кракові Гаврилко видав збірку поезій «На румовищах», у якій скульптор визначив своє життєве кредо: «Я йшов тернистими шляхами, Як кожний справжній син народу». 

Відомо про тогочасні роботи скульптора – «Копач», «Ганнуся» (1909), «Чоловічий портрет» (1912), «Жіночий портрет» (1911), погруддя М. Шашкевича (1910), Т. Шевченка (1911), Ю. Федьковича (1914), тематичні композиції «Бандурист», «Прощання», «Козак на коні». 

Модний в Європі модернізм не вплинув на його мистецькі смаки. Як зазначав Петро Ротач «Закордон не зробив його прихильником модернізму, він залишився в мистецтві поборником реалізму і народності»(Ротач П. Полтавська Шевченкіана. Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії. У 2-х книгах. Книга 1. А-К.-Полтава,- 2005 .-С.149).

Роман Коваль, автор історичного нарису про скульптора «І стеком, і шаблею», писав про нього: «Михайло Гаврилко – творець бурхливої Шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. Тарас Шевченко був для митця … головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що «кожне слово Шевченка - пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів України за неї» (Цит. за виданням: Коваль,Р. І стеком, і шаблею: історичний нарис. - Вінниця, 2012.-С.6 Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Koval/Mykhailo_Havrylko_i_stekom_i_shableiu/authors/Koval/Mykhailo_Havrylko_i_stekom_i_shableiu/ (дата звернення 22.02.2022). - Назва з екрана

Перу Романа Коваля належать дві книги про митця: «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею» та «Шевченкіана Михайла Гаврилка». У цих виданнях було опубліковано близько 400 старовинних фотографій, більшість з яких стали доступними для широкого огляду вперше.

Життя Гаврилка - суцільний пригодницький роман: революційна діяльність, партійна робота, арешти, ув’язнення, підпілля, бойові операції в лавах Українських січових стрільців та Сірої дивізії Армії УНР. Він був членом Революційної української партії, згодом – Української соціал-демократичної робітничої партії, від 1914 – Союзу визволення України. Працював серед українських військовополонених у Фрайштадтському та інших таборах. У 1915 р. вступив до Легіону Українських січових стрільців, 1916–18 – хорунжий. Від 1918 перебував у складі Сірої дивізії. 1920 – командував повстанським загоном Армії Української Народної Республіки на Чернігівщині. На початку 1920 року приїздить у Полтаву, де на похороні Панаса Мирного знайомиться з членом Центральної Ради Михайлом Токаревським, у якого й оселяється, а майстерню влаштовує в готельному номері. Працює над макетом пам’ятника Шевченку, створює погруддя Кобзаря, яке простояло у полтавському драмтеатрі аж до Другої світової війни.

Нова хвиля червоного терору змушує Михайла Гаврилка знову змінити стек на шаблю. Він створює козацький загін, який бореться проти більшовиків у районі Диканьки й Божкового. За версією Р.Коваля, у жовтні 1920 року Гаврилка агентам ЧК видав його кращий друг. 

В нечасті вільні від боротьби години творчості Михайло Гаврилко встиг створити скульптурну Шевченкіану –бюст Т. Шевченка для Полтавського музею М. Гоголя, проекти пам’ятника поету для Києва, барельєф-медальйон, який тиражувала майстерня Івана Левинського у Львові. Шевченко і князь Святослав були найулюбленішими героями скульптора – є також медальйон з зображенням Святослава. Відомо, що Гаврилко також створив бюст сотника УСС В. Дідушка, скульптуру «Голова Прометея». Його герої – сильні, мужні, вольові, готові на вчинок, на смерть за честь і Вітчизну.

За ініціативи президента історичного клубу «Холодний Яр» письменника Романа Коваля, у вересні 2014 року у місті Болехові, що на Іванофранківщині, поблизу музею Наталії Кобринської, відкрили пам’ятник Січовому Стрільцю, художнику, скульптору та поету Михайлові Гаврилку. Під час відкриття пам’ятника оратори зазначали, що «він був уродженцем Полтавщини, відкривав перші українські школи на Волині, ставив пам’ятники Тарасові Шевченку в Прикарпатті і на Буковині, воював за Україну як повстанський отаман. У 1915 році в складі армії Січових Стрільців Михайло Гаврилко звільняв Болехів від російського війська. Михайло Гаврилко всім своїм життям, своєю долею дбав про Україну».

Повернувся скульптор, художник, повстанський отаман Михайло Гаврилко і на рідну Полтавщину. В Полтавському краєзнавчому музеї ім.В.Кричевського в експозиції відділу новітньої історії М.Гаврилку присвячено окремий розділ. Його ім’я носить центральна вулиця Ковалівки. У травні 2016 року вулицю Матє Залки у Полтаві перейменовано на вулицю Михайла Гаврилка. 

Пам’ятник М.Гаврилку в Болехові

Про М.Гаврилка можна прочитати:

Коваль,Р. І стеком, і шаблею: Історичний нарис. / Р. Коваль. Бібліотека історичного клубу «Холодний Яр». Кн.2.-Вид.2-ге, випр., доп. – Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2012.- 472с. Серія «Отамани ХХ століття». - Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Koval/Mykhailo_Havrylko_i_stekom_i_shableiu/authors/Koval/Mykhailo_Havrylko_i_stekom_i_shableiu/ (дата звернення 22.02.2022). - Назва з екрана

Лавров Ю. Гаврилко Михайло Омелянович [05.10.1882 -1920.- громадський діяч, скульптор] /Ю.Лавров // Енциклопедія історії України. - К,2005 .-Т.2.-С.11

Ханко В. Гаврилко Михайло Омелянович [укр. скульптор, графік, поет, військовик.: 05.10.1882-1920] / В.Ханко // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2006. – Т. 5.- Вод - Гн. – С. 261.

Ротач П. Гаврилко Михайло Омелянович (5.Х1882, Козацькі хутори біля с. Рунівщина, тепер Полтавського району - 1920, Полтава) класик укр. мистецтва і поет /П.Ротач // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Т.9.Образотворче і декоративне мистецтво. Книга1: А-Л. - Полтава,2015.- С.264 -267.

Ротач П. Гаврилко Михайло Омелянович, укр. скульптор і поет / П. Ротач // Полтавська Шевченкіана. Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії. - Полтава,2005. - Кн.1.-217 -218.

Ротач П. Гаврилко Михайло Омелянович , укр. скульптор і поет/ П. Ротач // Полтавська Шевченкіана. Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії. - Полтава,2013.Вид.2-е, виправлене . - С.151-152.

Ротач П. Гаврилко Михайло Омелянович / П.Ротач, О.Ротач // Полтавщина літературна: енциклопедичний біобібліографічний словник. У трьох книгах. Книга 1. А-Ж.- Полтава, 2020.- С.747-748.

Ханко В. Гаврилко Михайло Омелянович (5.Х1882,Козацькі хутори біля с.Рунівщина, тепер Полтавського району -1920, Полтава)класик укр.мистецтва / В.Ханко // Словник мистців Полтавщини.- Полтава,2002. - С.45 -46

Ханко В. Культурне і мистецьке життя Полтавщини доби Української Народної Республіки

[Про М.Гаврилка] / В.Ханко //Полтавська Петлюріана. Матеріали других петлюрівських читань.Ч.1 .- Полтава,1993.- С.76

Гаврилка М.О. Могила // Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А.В. Кудрицького. - К.: УЕ, 1992.- С. 150-151

Інтернет-джерела:

Михайло Гаврилко: Із забуття - у безсмертя. Ім’я Михайла Гаврилка 90 років замовчувалося, а його спадщина практично знищена тоталітарним режимом. - Режим доступу:  https://blog.poltava.to/kucherenko/1220/. - (дата звернення 21.02.2022).- Назва з екрана

Гаврилко, Михайло Омелянович (1882-1920) - український скульптор // История Полтавы (сайт Бориса Тристанова). - Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/component/content/article/377-lichnosti/1556-gavrilko-mikhail-emelyanovich (дата звернення 21.02.2022). - Назва з екрана

Коваль.Р. 135 років скульптору та вояку УСС – Михайлу Гаврилку / Р.Коваль //Режим доступу:https://galinfo.com.ua/news/135_rokiv_skulptoru_ta_voyaku_uss__myhaylu_gavrylku_268593.html (дата звернення 23.02.2022). - Назва з екрана

Нога О. Михайло Гаврилко і його спадщина / Наукове товариство ім.Шевченка. Он-лайн журнал Товариства// Режим доступу: http://ntsh.org/content/mihaylo-gavrilko-i-yogo-spadshchina (дата звернення 23.02.2022).- Назва з екрана

Похідняк А. У Полтаві з’явиться пам’ятник видатному українському скульптору Михайлу Гаврилку.06.03.2017 : [Пам’ятник поставлять на Південному вокзалі за приватні кошти нащадків Михайла Гаврилка. Скульптор Михайло Горловий уже розпочав роботу над проектом.]/ А.Похідняк // Режим доступу: https://poltava.to/news/42065/ (дата звернення 23.02.2022).- Назва з екрана

У Болехові відкрили пам’ятник скульпторові та поету Михайлові Гаврилку. ФОТО // Вікна– Режим доступу: https://vikna.if.ua/news/category/if/2014/09/08/21862/view#ad-image-12 (дата звернення 23.02.2022). - Назва з екрана

5 вересня. Михайло Гаврилко. Український арт-календар.// Режим доступу: https://lb.ua/blog/art_calendar/315276_5_veresnya_mihaylo_gavrilko.html (дата звернення 23.02.2022).- Назва з екрана 

Складач:              Опришко Л, зав. відділом орг.-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи ЦБ