Театралізована бесіда
за змістом відомих казок для учнів 1 класів
Обладнання: книжкова виставка «Світ казковий загадковий», «Добру казку я пам’ятаю з дитинства», «У казку зробимо ще один крок!»; папір для малювання, кольорові олівці, фломастери; відповідне технічне оснащення, підготувати ілюстрації з казковими будиночками, хат в українському стилі, зображення казкових будинків; відео на музику Е. Гріга «Ранок», запис троїстих музик «Наспіви з полонини. Верховинські мелодії на цимбалах».
Казка, імпровізація, гра – природне середовище для малюків,тому ми пропонуємо під час зустрічі з бібліотечною книгою занурити маленьких гостей бібліотеки в чарівний світ казки і творчості.
Ведуча 1. Доброго дня, наші маленькі дівчатка та хлопчики! Сьогодні ви завітали до … (діти відповідають) бібліотеки. Але для вас зараз бібліотека перетвориться на Країну казок.
Ведуча 2. Діти, чи любите ви казки? А які казки ви знаєте? А яких казкових героїв ви знаєте? (Діти відповідають). І сьогодні ми разом з вами спробуємо помандрувати загадковими вулицями Казкової країни. Уявіть, в якій чудовій країні ми з вами опинилися.
Ведуча 1. (Демонстрація відео на музику Е. Гріга «Ранок»). За високими горами, за глибокими морями, у квітучих садах Казкового Королівства жили його мешканці: добрі та не зовсім, жадібні та щирі, хитрі та доброзичливі. І у кожного героя є своє житло, чи не так?
Ведуча 2. У кожного з вас є свій улюблений казковий герой, так? А в якому будиночку він мешкав? Хто розкаже? (Діти відповідають). Так, друзі, іноді важко відразу пригадати, в якому будиночку мешкає герой. А давайте сьогодні ми з вами ще й будемо будівельниками і якщо не вийде згадати будиночок героя, то ми спробуємо намалювати цей будиночок, домовились? (Підготувати фліпчарт та маркери)
Ведуча 1. Всі казкові герої, як і прості люди, мають рідну домівку. Тваринки живуть у нірках або дуплах дерев, принци і принцеси мешкають у казкових замках, прекрасні феї живуть у чарівних будиночках на деревах посеред густих лісів. А відгадайте, про кого зараз іде мова? (Зачитати уривок казки Г.К.Андерсена «Дюймовочка»)
«… Дома жінка посадила ячмінне зерно, що дала їй чаклунка, і одразу ж з нього виросла велика чудова квітка, схожа на тюльпан.
- Яка мила квітка! – сказала жінка та поцілувала гарні червоні з жовтим пелюстки; і тільки-но вона їх поцілувала, як у квітці щось тріснуло і квітка зовсім розкрилась. Всередині, на зеленій маточці, сиділа крихітна дівчинка, така гарна та ніжна. Вона була на зріст не більше дюйма. Тому і назвали її …» (Діти відповідають).
Так, це Дюймовочка.
Ведуча 2. (Можливо під супровід троїстих музик «Наспіви з полонини. Верховинські мелодії на цимбалах» зачитати наступний уривок)
«На сонячній галявині, оточеній високими деревами, як у гніздечку, стояла гарнесенька чистенька хатка. Жили там собі дід та баба.. І все в них було добре, та тільки вже й старі стали, а дітей все нема. От поїхав дід у ліс, вирубав деревинку, зробив колисочку. Поклала баба ту деревинку в колиску – колихала-колихала, ще й пісню співала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці – аж з тієї деревинки та став синок маленький! Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того синка …» (Діти відповідають). Так, Телесиком. (Зображення хатки в українському дусі).
Ведуча 1. Яка гарненька хатка, біля неї садок, цвітуть соняшники.
Ведуча 2. А чий це палац? (Можливо під супровід музики «Танок сніжинок» з балету П.І.Чайковського «Лускунчик») «Стіни замку … намели метелиці, вікна й двері пробили буйні вітри. Тут було більше за сотню зал, зведених примхами віхол, найбільша тяглася на багато-багато миль. Північне сяйво освітлювало всі ці зали, і всі вони були такі великі, пустинні, такі крижано холодні й блискучі! Веселі розваги ніколи не заглядали сюди… Ні, холодно, порожньо і пустинно було завжди в залах … » (Діти підказують) Снігової Королеви.
Ведуча 1. (Зображення хатинки на курячих ніжках). Подивіться, діти, яка дивна хатинка на казковій вулиці! Хто ж її господар? (Діти відповідають).
«… Іде Іван таким густим лісом, що темно навкруги! Зайшов у тридев’яте царство. Бачить – стоїть хата на курячій ніжці очеретом підперта, а то б розвалилася. На даху – пугач з очима, наче тарілки. Навколо – тільки кущі непролазні, колючі, та поганки ростуть». Так, в такій хатинці живе тільки Баба Яга.
Ведуча 2. Все ви знаєте, юні читайлики. А ось цей будинок ви точно не впізнаєте.
«Палац імператора був найрозкішнішим у світі, весь зроблений з найтоншого фарфору, дуже коштовного, але такого ламкого, що до нього страшно було доторкнутися.
В саду росли найчудовіші квіти, і на найкращих з них були прив’язані срібні дзвіночки: вони дзвеніли, щоб не можна було пройти мимо, не помітивши квітів. От як все було тонко вигадано в саду імператора. Він тягся ген-ген так далеко, що сам садівник не знав, де йому край, а із саду потрапляли в чудовий ліс з високими деревами і глибокими озерами. Ліс спускався аж до самого моря, синього і глибокого; кораблі пропливали під вітами лісу, і там жив …(діти підказують). Він так солодко співав, що навіть бідний, обтяжений турботами рибалка, коли виходив уночі рибалити, зупинявся і слухав, забувши про свій невід».
Ведуча 1. Так, це казка Г.К.Андерсена «Соловей».
Ведуча 2. Якою ж вуличкою Казкової країни нам прогулятися? Невже ви ніде не заблукаєте? "На сонячній галявині, оточеній високими деревами, як у гніздечку, стояла гарнесенька чистенька хатка. Жили там собі дід та баба. І все в них було добре, та тільки вже й старі стали, а дітей все нема. От поїхав дід у ліс, вирубав деревинку, зробив колисочку. Поклала баба ту деревинку в колиску - колихала-колихала, ще й пісню співала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці - аж з тієї деревинки та став синок маленький! Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того синка ..."(Показує зображення хатки в українському стилі). Так, Телесиком! .
Ведуча 1. А тепер відправимось у відкрите море. «У найглибшому місці стоїть палац морського царя. Стіни його з коралів, високі і стрілчасті вікна з найпрозорішого янтарю, а дах з черепашок, які розкриваються і закриваються від приливу та відпливу. Це надзвичайно красиво, тому що всередині кожної черепашки лежить блискуча перлина, навіть одна-єдина з них була б багатою оздобою в короні королеви». І живе тут прекрасна … (діти підказують), яка має довгий хвіст і дивний голос, забавляє піснями людей та запрошує до себе в гості. Молодці, це Русалонька.
Ведуча 2. Хто моторчик свій заводить?
З даху в гості хто приходить? (Карлсон)
Ведуча 1. Де ж сховались усі звірі?
У якій такій квартирі?
Дуже тісно – невеличка
Ця чудова … (рукавичка)
Ведуча 2. Двоє ціле літо гуляли,
Танцювали та співали.
А як вовка злякались,
До третього сховались! (Троє поросят)
Ведуча 1. «Дідок маленький, сам зморщений, борода зелена аж до коліна, а хазяйство в діда – хата зелена, очеретом обвита. А в тій хатці і стіни зелені, і жінка зелена, і діти, сказано – все». (Ох з казки «Ох»)
Ведуча 2. Над квіткою вона дзижчить.
До вулика так швидко летить.
Мед свій в соти віддала!
Як зовуть її? … Бджола. (Бджола Майя)
Ведуча 1. Хлопчики та дівчатка! Нагулялися ми Країною казок. Як ми впевнились, всі наші герої дуже полюбляють своє житло. Кожен будинок виражає певний характер свого господаря.
Ведуча 2. Друзі! Ми побачили, що «у казці звірі свою мові мають, дерева розмовляють, мов живі…» А ще у кожного героя є своє незвичайне житло. Чому б вам не спробувати себе в ролі казкових будівничих? (Роздати дітям папір, олівці, фломастери). Намалюйте будиночки для своїх улюблених героїв, і нехай вони будуть чудернацькі і незвичні, такі, які вам підказує ваша фантазія. Який казковий персонаж зможе жити у вашому будиночку? Намалюйте поряд з ним його майбутнього мешканця. (Діти малюють будинки, портрети казкових героїв, розповідають, що вони намалювали).
Ведуча 1. Я бачу, не всі захопилися малюванням, тому пропоную вам взяти участь в невеличкій вікторині. Отже, пригадаємо казкових героїв. Увага! Увага! Я зачитую вам невеличкий уривок, а ви відповідаєте, з якої це казки.
- «Ото Івасик як підріс трошки, став просити батька: «Зробіть мені, тату, човник та весельце» («Івасик-Телесик»)
- «Увечері, стомлена від роботи, вона лягати спати не в постіль, а далі, поряд з пічкою, на золі. І тому, що вона була в золі, в пилюці, брудна, сестри назвали її …» («Попелюшкою»)
- «Від дідуся втік, від бабусі втік, скоро буду у вас» («Колобок»)
- «Терміново викликали лікувати звірів у Африку. Не встигаю повернутися, хоча дуже хочу познайомитися з гостями бібліотеки» («Доктор Айболить»)
- «Ходи, мишо, не біжи, нам ріпку вирвати допоможи»(«Ріпка»)
Складач: Озерна Н., гол. методист відділу орг.-метод. та інф-бібліогр. роботи ЦБ