Пережити війну. Цей досвід назавжди відбивається на житті тих, кому не пощастило стати учасниками чи очевидцями воєнних подій, битв, руйнувань, смертей… Про те, як пережити страх і відродити в собі надію розповідає дітям у своїх книгах письменниця Надійка Гербіш. 

У книзі «Ми живемо на краю вулкану» авторка пише про Тернопільщину часів Другої світової війни. Затишне життя єврейської родини в мультикультурному Збаражі розбивається на друзки, коли в місто приходять гітлерівські війська. Переживши безнадію гетто і утрату найближчих, маленька героїня знаходить допомогу. Ця книжка не лише про горе і темряву, а й про переможне нове життя. Історія заснована на документальних матеріалах.

«Яблука війни» переносять читача вже у часи Першої світової. У тата головної героїні, колишнього вояка Української галицької армії, посттравматичний розлад. Мама дбає про всіх і щосили випромінює оптимізм. Софійка звикає до нового життя в Америці, куди родина мігрувала після війни, а ще – дізнається дивовижну історію про те, як химерно переплітаються долі людей з різних країн, що належали до однієї імперії. Це трохи, сумна, часом смішна світла повість про історичну спадкоємність і подолання травми. 

Так само сьогодні, коли минає 76 річниця перемоги над нацизмом, ми не тільки згадуємо про лише Першу і Другу світові війни, але і не забуваємо про воєнні дії, що тривають на території нашої країни нині. Не втрачаймо надії! Хай мир і життя торжествують…