Постать нашої землячки Марусі Чурай оповита легендами та міфами. Існує версія, що такої людини насправді не існувало, а вона є вигаданим літературним образом. Проте, все ж, точним є той факт, що у 1625 році в родині урядника добровільного кінного полку Гордія Чурая народилася донька Маруся. Про її літературний та пісенний талант було відомо на всю Полтаву. Загалом авторству Марусі приписують близько 20 пісень, серед яких такі відомі як «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри», «Грицю, Грицю до роботи» і т.д. В той же час, автентичною є постать і Григорія Бобренка, якого, за легендами, від нерозділеного кохання отруїла Маруся Чурай.

Про цю історію кохання та про творчий доробок нашої землячки розповів завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки Полтавської МТГ Олексій Орел. Запрошені на захід ВПО з Донецької області мали змогу дізнатися чимало цікавого. Поставши перед аудиторією в образі гетьмана, пан Олексій занурив глядачів в особливу атмосферу Козацької доби XVII століття. Цікаві факти дозволили присутнім не тільки поринути в біографію Марусі, а й краще дізнатися історію нашого краю та про цю легендарну сторінку України.

Присутні також мали змогу ознайомитися з представленою виставкою книг, де більш детально можна прочитати про цю постать та її твори.
Достеменно невідомо як закінчилося життя Марусі Чурай, та все ж, дослідники схиляються до думки, що дівчину таки помилували. Якби не склалася історія, ця жінка назавжди залишилася особливим символом нашого краю та жіночої долі загалом. Та пісні й вірші Марусі Чурай пройшли через буремні віки історії України. І це беззаперечний факт.