У бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч учасників книгареньки «Я бачу, вас цікавлять книжки», яких об'єднує інтерес до читання, можливість відпочити в компанії однодумців та добре провести час.
Десятою книгою у 2024 році, запропонованою для обговорення, стала «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного.
Видатний український письменник, творчість якого тривала трохи більше десяти років (репресований 1934 року) написав кілька збірок оповідань, повістей, романи «Місто» і «Невеличка драма», які й сьогодні приваблюють майстерністю пcихологічно-філософського дослідження людини.
Чудова українська мова твору, талант письменника, вміння зробити з банального сюжету, так званого «любовного трикутника», хорошу драму людського життя тільки підсилили обговорення роману. Любовна лінія в романі багатогранна і заплутана. Кохання, питання вірності, людяності та підступності, мотивація персонажів роману – теми для обговорення. Можливість заглянути всередину кожного героя, відчути їхній внутрішній світ, почути альтернативні думки і, навіть, просто послухати обговорення – це неабиякий досвід і читацька насолода.
Понад усе книголюбів вразило і зачепило те, як Валер'ян Підмогильний досконало вміє зобразити переживання жінки, як змушує читача не лише відчувати написане, але й проживати історію роману.
Не всім сподобалося, як автор описує почуття кохання з біологічної точки зору. Та це чудова тема для дискусії. Когось втомлює засилля біологічних термінів, але недарма один із героїв - учений-біолог. З іншого боку, захоплює психологічний погляд автора на кохання, як почуття справді щирого, взаємного, на яке так чекає Марта.
Валер'ян Підмогильний у романі зумів поєднати різні теми та проблематики у єдине ціле, і цей коктейль запропонував читачеві для осмислення, а учасникам читацького клубу - для обговорення.
Це – роздуми про власну ідентичність та національну гідність, про мову, кохання, прагматизм та розум, відчуження, духовність. Чи можливо зберегти власний духовний світ в умовах середовища, де гроші та матеріальні цінності є основними критеріями оцінки успіху та визнання. І хто ж, врешті–решт, жорстокіший: кохання, обставини чи люди?



