В Ранковому кінотеатрі бібліотеки-філії №2 подивились стрічку іспанського режисера Хуана Антоніо Байони «Снігова спільнота» зняту за мотивами реальних подій осені 1972 року. Літак з командою спортсменів з Уругваю під час перельоту через Анди врізався в гору. Ті, хто вижив у катастрофі (спочатку їх було кілька десятків), провели два місяці в горах — без їжі і теплих речей.
Сюжет заснований на однойменній книзі уругвайського письменника та журналіста Пабло Вієрчі, де задокументовані історії усіх учасників подій, яким вдалося вижити.
Єдиний союзник вцілілих після катастрофи — воля до виживання. На тлі мінімального запасу їжі та води, без можливості зв'язку зі світом, стає ясно, що вижити можна лише об'єднавшись. Що відкриється перед людьми у цій винятковій ситуації? Якими силами вони мають володіти, готуючись битися з природою заради виживання? Чекати на допомогу чи самі собі допомогти?
В процесі обговорення фільму провели аналогію з оповіданням Джека Лондона «Жага до життя». У протистоянні з жорстокою природою герой цього твору перемагає не тільки завдяки сміливості, витривалості, енергії, а насамперед завдяки силі духу, одержимості життям, здатності навіть в екстремальних умовах залишатися Людиною.
Фільм вразив глядачів, адже ця історія вкотре нагадує, що навіть у найтемніші і найскладніші часи є місце для рятівного світла.



