За міні-проєктом «Юний краєзнавець»

Напевно, кожен з нас пам'ятає з дитинства веселу приказку «Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень». Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов'язано зі світлим Христовим Воскресінням. Одними із найважливіших християнських свят весни є Вхід Господній у Єрусалим або Вербна неділя, Чистий четвер та Великдень. Під час великоднього тижня наші предки готувались до одного з найважливіших свят у році – Великодня або Пасхи. В цей тиждень господині мазали, білили, прибирали хати, та звісно, вдягнувши чисту сорочку, пекли паски, святили в церквах зелені гілочки верби.

Гілка верби має символічне значення – захищає хату. В народі вважалося, що в помешкання, в якому є свячена верба, не влучить блискавка. Існує думка, що настій з верби і води лікує головні і шлункові болі.

Про історію свята, великодні традиції на пізнавальному заході «Від верби до Паски», що відбувся у бібліотеці-філії №6 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ, розповідали студентам професійно-технічного училища №23 працівники бібліотеки, завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки Полтавської МТГ Олексій Орел та науковий співробітник відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа.

Знаймо та шануймо наші традиції!