До 475-річчя від дня народження Джордано Бруно – італійського філософа епохи Відродження, поета та науковця Ковалівська бібліотека-філія Центральної бібліотеки ПМТГ пропонує експрес-інформацію.

Джордано Бруно (1548-1600), (справжнє ім'я Філіп) народився 1548 року в містечку Нолі поблизу Неаполя у сім’ї солдата та селянки. Хлопчиною Бруно було віддано до монастиря, де він пробув десять років. В цей час він багато вчиться: вивчає твори богословів, античних філософів, праці Коперника. Пізніше Бруно стверджуватиме: «Людина робиться мудрою не силою, а часто читаючи».

Запідозрений у єресі, Бруно втік з монастиря і з 1574 по 1591 роки мандрував країнами Європи, побував у Швейцарії, Франції, Англії та Німеччині.

У цей час Бруно пише свої славетні книги, блискуче виступає у диспутах. Перша з великих книг Джордано Бруно «Бенкет на попелі» вийшла 1584 року в Англії. Тут Бруно висловлює свої погляди про безмежність Всесвіту, про незліченність світів. Ці ідеї він розвинув далі у книгах «Про причину, початок і єдине» (1584 р.), «Про безмежність, всесвіт і світи» (1584 р.) та «Про невимірне та незліченне» (1591 р.). У цих книгах Бруно виступає як один з основоположників сучасного матеріалістичного природознавства. Бруно припускав, що Всесвіт нескінченний, в ньому існує безліч подібних до Сонця тіл, а в нашій Сонячній системі є невідомі поки планети. Вчений висунув припущення, що на інших планетах може бути життя.

Бруно проявив також і літературний талант. Серед його літературних робіт: комедія «Свічник», поема «Ноїв ковчег», безліч філософських сонетів.

Бруно рішуче виступив проти церкви і релігії, вважав їх основною перешкодою на шляху розвитку науки. Повернувшись до Італії, він дуже швидко потрапив у тенета інквізиції. Бруно ув’язнили, де протримали сім років. Не зумівши змінити погляди філософа, інквізитори винесли йому смертний вирок.

Свою стійкість Бруно проявив на судовій розправі та в час смерті. Вислухавши вирок, він сказав: «Ви, напевне, з більшим страхом оголосили мені вирок, ніж я його вислухав», а потім декілька разів додав: «Спалити - не означає спростувати...»

17 лютого 1600 на площі Кампо деї Фіорі Джордано Бруно був спалений на багатті. Попіл вогнища було кинуто у ріку Тібр, щоб від «єретика» не залишилося ніяких слідів. Всі твори Джордано Бруно було заборонено. 

У 1889 році на площі Квітів у присутності шести тисяч делегатів від усіх країн і народів світу було відкрито пам'ятник з написом: «9 червня 1889. Джордано Бруно. Від століття, яке він передбачив, на тому місці, де було запалено вогнище...»