В рамках Кіноклубу Docudays UA в бібліотеці-філії №2 відбувся перегляд та обговорення документального фільму «Дім з хімерами», Україна (2013 р). Режисерка фільму Жанна Максименко-Довгич закінчила Інститут журналістики Київського національного університету ім.Т.Шевченка, працювала на телебаченні та має відзнаки за свої кінороботи у низці українських кінофестивалів.
Сюжет фільму обертається навколо будинку у центрі Києва, на вулиці Малій Житомирській. Тут на межі зникнення опинилися кілька будівель, що становлять архітектурну, історичну й культурну цінність. Серед них і Садиба Мурашка, всесвітньовідомого українського художника.
Муніципальна влада продає будинки приватному власнику разом із мешканцями. Усі виселяються. Лише одна родина відмовляється переїздити на Троєщину, «спальну» околицю Києва — це родина Олександра Глухова, кандидата фізико-математичних наук, доцента Національного авіаційного університету. Він не просто відмовляється від нерівноцінного обміну, а й розпочинає боротьбу за фізичне існування пам'яток на Малій Житомирській.
Ситуація нагадала полтавцям і про власні проблеми, що існують у місті, зокрема про Полтавський кадетський корпус, що кілька років тому нарешті передали у державну власність, але так і не відновили. А історія головного герою фільму – киянина Олександра Глухова, показала, що боротися за свої права можливо і потрібно. Врешті, він обстоює садибу відомого художника Олександра Мурашка, разом з тим поборовши всі бюрократичні перепони.
Висновок беззаперечний – всі хочуть жити у доглянутому та гарному місті, де влада дбає і про людей, і про пам’ятки архітектури та культури. Головне не боятися і боротися за збереження цих пам’яток. Та володіти інформацією, що є основою для подальших дій. Так, в Україні 2011 року було ухвалено новий закон «Про доступ до публічної інформації». Він дозволяє запитувати у державних органів інформацію, яка раніше була недоступною або взагалі закритою для звичайного громадянина. Але небагато людей про це знає і користується своїм правом.
Не треба забувати про те, що збереження культурної спадщини та її відновлення відбувається не тільки в інтересах нинішнього, а й майбутніх поколінь.
